Сьогодні кожен знає що означає це слово. На крайній випадок google чи wiki Вам на допомогу!

      Але нещодавно, спілкуючись зі своїм колегою із Словаччини, для мене воно набуло дещо іншого значення. І справа йде не про його талант спілкуватись чи “чути” свого співрозмовника. Він своєрідно пояснював теоретичний аспект комунікації на дуже простому малюнку, навіть веселому. А там де прикріплена емоція – легко запам,ятовується. Словом, хочу поділитись з Вами цим роз,ясненням+ моєю інтерпритацією. Вийшов непоганий ансамбль. Як на мене, багато речей стане на свої місця. І при спілкуванні з близькими Ви краще будете розуміти їх реальний месидж Вам.

       Отже, перше, що варто знати, це те, що комунікація – це процес від об’єкту А до об’єкту В. Якщо говорить об’єкт А сам до себе в дзеркало – це не комунікація, а дещо інше:)

        Тобто, хтось А хоче розповісти/запитати пораду/поділитись з кимось В.

Message      А свій месидж запаковує у подарунок (гляньте на фото). Ми зазвичай запаковуємо їх через призму свого сприйняття, власні емоції, виходячи зі своєї картини світу. Мій колега це аргументує так: “В кожного з нас живе маленький чортик, який в месидж додає тих емоцій, яких йому захочеться.” І коли В отримує цей подарунок, його чортик може розпакувати з дещо іншими емоціями, ніж чортик об,єкта А. Розумієте?

      І коли В буде запаковувати свій месидж-подарунок, щоб відправити А (по колу), то додасть зовсім інших емоцій, не тих, на які очікує А від об,єкта В. Тому, коли Ви комунікуєте з кимось, уважно слухайте що каже Ваш співрозмовник, але ще більше варто вслухатись  в те як (і чому саме так!!!) він/вона каже. Чому саме з такими емоціями запакований цей месидж? Це допоможе Вам краще розуміти тих, з ким маєте справи, особливо рідних, бо іноді так хочеться прочитати їх думки, щоб життя стало легше :)

     Маленький відступ про картини світу. Бувають такі ситуації, коли ми говоримо одне, хоча на увазі мали інше. А воно не інше, просто по-іншому трактуєте це Ви, бо Ваша картина світу не завжди співпадає з картиною світу Вашого співрозмовника (це взагалі буває вкрай рідко).

          Щоб краще зрозуміти як це працює,  давайте розкажу один приклад.

     Приходить син за порадою до батьків щодо особистого життя. А батьки кажуть, що мають кілька варіантів що порадити йому, бо прожили певний досвід. Але це його життя, тому саме йому приймати рішення і нести за нього відповідальність, а не покладатись на підказки інших, щоб в разі невдачі, перекласти всю вину на інших.

       Якби Ви були на місці цього сина, щоб Ви подумали? Можу підказати варіанти:

* Які жахливі батьки – могли б хоч щось порадити сину, в них же колосальний життєвий досвід, а це їх син!

* Які класні батьки – не лізуть в життя сина, довірять йому, дозволяють бути самостійним!

          Одна ситуація – дві різні емоції.

      Тепер уявіть, що я і є той об,єкт А, що на малюночку і розповідаю Вам цю історію. Звичайно ж в мене свій досвід спілкування з батьками (своя картина світу), тому запакувала якісь емоції в цей месидж ( із цих двох  варіантів реакцій). І відповідно, коли розповідаю Вам, то очікую на таку ж реакцію (сподіваюсь, що у Вас така ж картина світу). Але Ви – це об.єкт В (на малюночку) обираєте іншу (із двох варіантів) реакцію на цю розповідь і розпакували мій месидж з іншими емоціями. Можете навіть подумати, що я натякаю на щось Вам чи насміхаюсь з Вас..і так далі… Тому комунікація в нас не заладилась…

     Часто ми сподіваємось, що співрозмовник матиме таку реакцію, на яку ми очікуємо. Саме ці сподівання і псують все, бо не дають можливості “бути самим собою”, мати право на власну реакцію, емоцію, тощо. Пам,ятаючи про це, ми можемо удосконалити свою комунікацію, розуміти співрозмовника. Частіше задавайте собі запитання, в першу чергу: чому саме так мені відповідають? чому саме з такими емоціями до мене звертаються? Відповівши на них – Ви влучите із “правильною” відповіддю, щоб Ваш месидж дістався адресата, а не був розпакований тим чортиком, що намальований зверху:)

      Хороших Вам розмов!

Facebook Comments