Людина – істота соціальна. Хочемо ми цього чи ні, але настрої середовища, в якому живемо диктують свої традиції. Наприклад святкування старту календарного року, як значної події. Це не просто підбиття річних підсумків та звітів чи колективне поєднання традиційного олів’є. Це ряд змін у звичному ритмі міст в поєднанні з маркетинговими хитростями, тому що є традиція більшості, залишена у спадок від радянських часів.

Як на мене, є чимало хорошого у вимушених дедлайнах і штучному хаосі. Адже в цей період хочеться відпустити образи, списати борги і озвучити сподівання на наступний календарний рік. Словом, у кожного свої особисті ритуали, бо все залежить від Вашого відношення до події.

Коли вперше відкрила для себе ефект від написання листів, щоб “вилити емоції на папір”, в той же рік почала практикувати листи-сподівання року, що вступає в дію. Але потім закинула цю справу, вважаючи безглуздим заняттям. Нещодавно повернулась до експерименту, змінивши структуру написання листа. Тепер це одна із основних технік-традицій напередодні нового року.

Одне із  вмінь, які роблять життя усвідомленим – це звичка дякувати за те, що є на разі і вміння відпускати зайве, особливо на емоційному рівні. Це потрібно розвивати, щодня дякуючи мінімум за 5 речей/ справ/дій/подій, які трапились з Вами сьогодні. Впродовж місяця, виконуючи це письмово – Ви змінюєте свій фокус, бачення світу і починаєте помічати важливі деталі навколо, яким життям насправді живете вже зараз. Згодом зможете перейти на усний формат. Після системної практики, навіть в розмові з оточуючими, починаєте з кроку подяки, а не скарги, жаління чи апдейту дня.

Одже крок перший: подякуйте року, що минає. Згадайте всі важливі події, що відбулись з Вами, людей, які вплинули на Вас, виведіть уроки, перш, ніж приступати до настанов собі.

Пишіть у вигляді речень, наче Ви звертаєтесь до особистості. Граматика не має значення. Вживайте ті слова, які говорите в повсякденному житті. Лист має бути чесним, щирим, а не для перевірки на оцінку.

Після того, як описали ключові події, виведіть що змінилось у Вас самих. В чому Ви відчули, що “подорослішали” чи “проснулись”, усвідомивши раніше відомі речі по-іншому. Ключові відкриття стосовно себе самих.

Третій крок: приступайте до сподівань та настанов собі. Ви не просто описуєте свої мрії (їх варто виписати окремими пунктами в окремому аркуші, постійно доступному впродовж року). Це Ваші відчуття, як результат прожитого року, з набутим багажом життєвого досвіду, як відчуваєте, до яких кроків Ви готові? Що варто спробувати / реалізувати в цьому році? Наче попередній рік до чогось готував Вас. Прислухайтесь до інтуіції і зробіть власний прогноз. Тут достатньо лиш кілька речень, один абзац.

Виходячи з цього, дайте собі чіткі настанови що варто навчитись / дізнатись / пізнати / розвинути в собі, щоб прожити цей рік таким, з урахуванням сподівань, що Ви висловили. Ця частина одна із основних і саме ради неї пишеться цей лист. Але, як бачите, вона логічно виведена після короткого аналізу та сподівань, а не відірвано, наче вкрадено із побажань. Варто підійти до цього кроку максимально відверто, враховуючи реалії своїх – та + сторін, наявних ресурсів, щоб задати не надто високу “панку” та й не посоромитись замалих амбіцій. Чесність – це основний критерій. Сподіваюсь, Ви вже ввели у звчку постійно спостерігати, вивчати себе, а не просто виконувати модні техніки та лайфхаки, опираючись на загальнодоступність /очевидність. Такі речі працюють, але мають свої особливості в індивідуальному порядку, тому вивчати себе системно, скільки б років Вам не уло сьогодні, варто завжди.

Чи перечитувати листи попередніх років? Варто відкривати навіть ті листи, які були написані 2-3 роки тому. Ви відчуваєте процес свого зростання, як особистості: які уроки проходили, чи усвідолювати і працювали, чи повторювались вони. Перед Вами пробігають ключові події, як нагадування що було насправді важливого у прожитих роках. Але після прочитування варто зробити паузу. Найкраще прийняти душ чи хоча б випити чаю. Щоб Ви не перейняли настрій попередніх листів, перш, ніж писати наступний.

Потрібно писати саме червоним кольором? Абсолютно немає значення. В моїх листах співпало випадково.  Як і помилки, оскільки лист не перечитую після написання, а відразу заклеюю. Знаючи про це, пишу відразу “як є”, без чорнового варіанту і на одному диханні. Тому так важливо підібрати вдалу атмосферу і вимкнути телефон.

Спробуйте написати лист. Ефект відчуєте лиш через рік, коли прочитаєте в останній день року. Ви ніколи не знаєте яким буде результат, доки не спробуєте :)

Можливо, Ви пишите подібні листи вже давно, але випрацювали свою, дещо іншу структуру. Поділіться своїми напрацюваннями, можливо, Ваш досвід дуже стане у нагоді комусь :)

Facebook Comments