Що за слово таке заморське? Якби його не вживали “лідери думки”, популярні бізнес-тренери, любителі заповсюджувати, то зараз не довелось би розбиратись що воно означає.

Прокрастинація – неусвідомлене відкладання неприємної справи за допомогою інших справ.

Dollarphotoclub_51985811-700x466І це роблять всі: від студентів (для чого ж ніч перед екзамено?) до президентів :)

ЧОМУ МИ ЦЕ ТАК ЛЮБИМО?

По-перше, прокрастинуючи, ми міняємо віддалений результат на “зараз”. Точніше, ми промінюємо далекоосяжні плани на короткостроковий результат. Коли стоїть завдання написати статтю / книгу, то відразу уявляється картинка, де треба відкласти всі справи. сісти за ПК і зконцентровано  працювати. Потім ще переробляти, переписувати окремі абзаци, поки не буде кінцевий результат.

ПЕРША РЕКОМЕНДАЦІЯ: розбивайте задачу на блоки і обійцяйте собі попрацювати сьогодні чи цю годину лише над 1 блоком. Тут на допомогу і техніка Помодоро прийде. Сам страх, що Вас чекає великий об’єм роботи, змушує відкладати справу – прокрастинувати.

Друга причина, чому ми це робимо – ми замінюємо важливі справи на корисні. Мені важливо написати книгу/статтю, але також корисно написати пост/нотатку в соц. сітях про “не менш важливу” тему. А там і засидітись, так і не приступивши до самої замітки.

На почуття провини, страх і відкладання справи йде більше сил, ніж на саму роботу. Можна було вже десять раз все зробити, а я ходжу по кімнаті і «мучись», всім скаржитись, як в мене все погано. Тому прокрастинацію можна і потрібно побороти.

Крок 1: УСВІДОМИТИ!

Dollarphotoclub_56775894-700x466Зізнайтесь собі чесно:

+ так, я не хочу писати цю статтю/книгу, боюсь не ауктуальності теми

+ так, написання статті – це не моє найзаповітніше бажання, а необхідність у зв’язку з роботою.

+ так, книга може забрати багато часу і сил, а читачі потім її не оцінять.

Просто і по-людськи зізнаючись собі в цьому почутті, я виношу його на свідомий рівень, мені стає спокійніше. Ми, психологи пояснюємо як це працює дуже просто: усвідомив – значить, майже впорався.

Отже, я зізнаюся собі: так, я боюсь! А потім додаю: але це ж все одно доведеться зробити. Зроблю зараз – менше часу буду боятися. Збираю всю силу в кулак і починаю робити. Це ж як віддерти пластир.

Вся сила прокрастинації в тому, що ми не контролюємо ситуацію, хоча на справді думаємо, що контролюємо (якби я хотіла, то давно вже зробила б!). Для того, щоб зявився контроль, потрібен чіткий план.

(А Ви не помітили, що план і планування мають щось спільне?)

Чарівний ефект плану полягає в тому, що Ви бачите перед собою всю картинку (на папері чи на ПК, у вигляді Діаграми Ганта, скажімо). В цей момент приходить чітке розуміння, що роботи насправді мало, особливо, якщо сьогодні потрібно зробити лише цей маленький кусочок.

Прокрастинація – вірна ознака того, що все Ваше єство протестує проти цієї справи. Значить, насправді Ви не хотіли ні цей проект, ні цю статтю, ні цього клієнта. Це не те, що Вам потрібно. Це чіткий сигнал змінити діяльність чи своє відношення до того, що прийняти не в силах.

Тут  у Вас є 2 варіанта:

1) делегувати комусь (чи може це зробити хтось за Вас, навіть за гроші?).

2) відмовитись з чистою совістю уступити вільне місце іншим.

На останок хочу окреслити ще один важливий момент, такою от цитатою:

“Всі, хто пишуть про прокрастинацію, говорять про боротьбу з нею. Але, строго кажучи, це неможливо. У будь-який момент можна займатися нескінченним числом справ. Що б ти не робив, ти в будь-якому випадку не робиш щось інше. Тому для мене питання не в тому, як з цим боротися, а в тому, як цим користуватися на благо.

Я виділяю три варіанти прокрастинації: коли ти нічого не робиш, коли ти займаєшся чимось менш важливим і коли ти займаєшся чимось більш важливим. Ось цей останній варіант – найправильніший.

Приклад такого варіанту – вчений, який на час зосередженої роботи над своїм завданням забуває голитися. Він ніби не з нами, не від світу цього: він зайнятий чимось більш важливим.
Саме в цьому сенсі прокрастинують мої знайомі. Вони відкладають мало значимі, щоб займатися великими справами. Хороша прокрастинація – це коли ти робиш справу (на результат), а не займаєшся справами.” –  Пол Грем “Хороша і погана прокрастинація”.

Отже, працювати на результат – ось основна установка. В такому вападку Вам не вдасться відлинювати від справи, бо перерву можна зробити лише тоді, коли є конкретний блок статті, закінченна думка, зроблене щось фізичне. Робити вигляд, що роблю і робити для конкретного результату – це два різних підходи. У другому випадку прокрастинація не можлива.

Це питання часто піднімають на офлайнових заходах. Ось відеозапис одного із них:

Facebook Comments