В цілому, самоменеджмент – це поняття із Time – management, я б сказала, що це ціла окрема глава. На welldone Self-management  – це окремий «кит» в питанні розвитку найкращої версії себе. Враховуючи це, давайте розберемось із найбільш поширеними міфами, що існують в сучасному суспільстві. Адже сьогодні, коли об’єми інформації на стільки великі, що люди звикли використовувати слова, не замислюючись над їх істинним змістом, аби тільки вписатись в тренди.

buenpadre

    Самоменеджмент – це цілеспрямоване використання перевірених методів у повсякденній практиці, щоб оптимально використовувати свій час. Ефективний результат – це за виділені всім (однаково) 24 години в добу встигнути зробити все, щоб з кожним днем бути максимально близько до своєї цілі.

Щоб вникнути в саму суть поняття «Self-management», достатньо вдуматись в добре відомі слова основного ослідника самоменеджменту – Л. Зайверт: « Зміни себе – і ти зміниш світ навколо себе». Або інша версія – «Зміни починаються з тебе». Замість того, щоб змінювати обставини, які ми і так не в силах змінити, потрібно змінити своє відношення до них.

Саме це рекомендують психологи, коли людина стоїть на порозі своєї вікової кризи і в неї «все навалилось», у всіх сферах рушиться те, що вибудовувалось такою клопіткою працею.

Міф №1. «Самоменеджмент необхідний тільки керівникам. Стану начальником – навчусь»

Точно не станете, якщо  не зміните цього переконання. Адже основна мета самоменджменту полягає в тому, щоб максимально використовувати власні можливості, свідомо керувати перебігом свого життя і долати зовнішні обставини. Тобто постійно «отримувати свій максимум» у всіх 9 основних сферах життя.  Семе від Ваших результатів і залежить якість Вашого життя.

Тому самоменеджмент важливий не тільки для рядового співробітника компанії, але і для будь-якої людини в принципі. Управління собою дозволяє досягати поставлених в житті цілей і відчувати, що життя не проходить повз. Самоменеджмент як інструментарій важливий для всіх, хто хоче досягти успіху в житті, незалежно від свого статусу. Однак для топ-менеджерів self-management ще більш важливий, тому що від їх роботи залежить досягнення компанією своїх цілей.

Самоменеджмент часто сприймають як суворе підпорядкування розкладом, який потрібно ще продумати і скласти (а для початку – навчитись це робити). Тому відсутність чіткості у своїх діях пояснюється багатьма як небажання підпорядковувати себе графіку, особливо якщо мова йде про роботу поза офісом, фріланс.

Самоменеджмент – це вміння керувати собою, керувати процесом управління в самому широкому сенсі слова – в часі, у просторі, спілкуванні, діловому світі. Бути організованим незалежно від того, чи стосується це до навколишнього простору або до вашого часу, значить бути підготовленим. Це дозволяє відчувати себе зібраним, володіти ситуацією, бути готовим використовувати всі наявні можливості і впоратися з будь-якими сюрпризами і несподіванками.

Міф №2. «Творчі люди не можуть  бути на стільки організованими»

Музи не приходить за викликом. Люди, які звикли творити або творчо підходити до вирішення будь-яких питань часто стають заручниками «відповідного настрою». Є дуже проста рекомендація : якщо ніякої охоти сісти за книгу, просто поклади перед собою чистий аркуш і починай писати все, що лізе в голову. Або застосуй метод  Помодоро. Це лише елементарні рішення, які рятують творчих людей і самоменеджмент – їх основний інструмент. Хоча я б сказала, ресурс, адже навчаючись self-management, ми розвиваємо в собі необхідні звички, якості і стаємо більш продуктивними, а отже – організованими, не залежно від виду/сфери нашої основної діяльності. До речі, ми підійшли до ще одного поширеного міфу:

Міф №3. «Самоменеджменту неможливо навчитися»

Персональне наставництво (як репетитор, от тільки знання потрібні з психології та педагогіки) основний і найбільш ефективний рушій цього міфу. Звичайно ж можна і курси підібрати або книг кілька купити і чітко слідувати інструкціям. Але ж, коли до літа лишилось 3 місяці, то всі поспішають знайти кращого тренера, бо результат потрібен, як кажуть «на лицо», а не, «чтоб считалось».

Тому цей міф вигадали ті, хто піддається ліні, вірить більше в обставини (я таким родився), ніж в самого себе.

Міф №4. «Самоменеджмент потрібен лише в «авральному режимі»

Цей міф не вірний навіть в самому формулюванні. Хоча б тому, що набуття  будь-якої навички на перших порах викликає спад продуктивності. Таким чином, період виконання складного проекту  або кількох, коли потрібна багатозадачність, це не найкращий час для експериментів. В ідеальному випадку самоменеджмент це нова  звичка і стиль життя. Але не всі до цього готові. Самоменеджмент дійсно можна використовувати як інструментарій під час якогось складного проекту або ситуації авралу. Але якщо він допомагає досягти результатів у найбільш складних ситуаціях, чому б не використати його завжди?

Крім того, варто врахувати, що самоменеджмент – навик, який не можна моментально набути  в потрібну хвилину. Це як знання іноземної мови: ви або говорите по-німецьки, або ні, і думати, що при зустрічі з німцем грамотна мова поллється сама, не доводиться. І так само як мова забувається без практики, вміння керувати собою пропадає, якщо його не використовувати.

Міф №5 Самоменеджмент – це просто модний тренд

Мотиваційні складові самоменеджменту: активність, внутрішній мотив, інтерес до життя,  самопослідовність, цільова мотивація, бажання працювати (мотивованість). У процесі перетворення активності особистості самоменеджмент є ланкою,  необхідною для формування психологічної готовності людини до постановки цілі. Механізмами самоменеджменту є самоконтроль і саморозуміння. Фактором активації функції самоменеджменту є проблемна ситуація, прагнення змінити неефективну чи неадекватну поведінку.

Існують різні рівні умінь самоменджменту. Особистості з високим рівнем умінь самоменеджменту харатеризуються високим рівнем інтересу до життя, домінуванням внутрішньоорганізованої цільової мотивації, чіткими особистісними цінностями, високим рівнем інтелектуальної ефективності та вмінням навчати інших.

Самоменеджмент є технологією оптимального самоорганізування особистості для досягнення значущих для неї цілей. Водночас уміння самоорганізування є компетенцією. Напрямами самоменеджменту є менеджмент часу, самоорганізувння у стресових ситуаціях, менеджмент справляння враження на навколишніх, командний менеджмент, менеджмент психологічних ресурсів. Виокремлено різні концепції самоменеджменту.

Цього навчають у класичних та онлайн університетах. Самоменеджмент прагнуть освоїти самостійно. Але це аж ніяк не тренд сучасності, а швидше – крайня та професійна необхідність.

Facebook Comments