Книги, подкасти та фільми про переосмислення життя

IMG_0558

Моя перша спроба побудувати стратегічні плани увінчалась фіаско. Я не просто не знала що писати, щиро не вірила “вигаданим” мріям. Тоді я зрозуміла, що починати треба з вивчення себе. Хто я насправді? Без оцінок, а з конструктивною аргументованою критокою і вірою в себе.

Це ті речі, яких нас мали б навчати в школі, готувати до реального життя. На жаль, таку мудрість передають зазвичай лиш “вчителі життя”. У когось це батьки, у когось – бібуся/дідусь, комусь пощастило з вчителем, а для когось – випадковий пасажир в подорожі.

Як на мене, підказки є повсюди. Починаємо помічита їх тоді, коли задаємось цими запитаннями. Я вирішила опуьлікувати свій список в період підготовки онлайн курсу #переосмислення, де якраз всі практичні вправи провокують подивитись на своє життя зовсім під іншим кутом. В такому випадку Ви можете підтвердити свої цінності, установки, думку про себе і свій потенціал або ж відкрити зовсім інші аспекти.

Що таке переосмислення життя? Кожен із нас живе з рядом постулатів, переконань, якими керуємось при прийнятті рішень, що безпосередньо впливає на нашу поведінку та її наслідку. Такі постулати не зміниш в гарячій дискусії без аргументів чи від перегляду одного фільму. Але є такі талановиті роботи і майстри слова, що піддають сумніву все те або щось конкретне, у що ми виріли все своє життя до цього моменту. А колихнулись ці поняття лиш тому, що підсвідомість вже давно накопичила всю необхіну інформацію, навіть прожитий Вами досвід, перероблена інформація підштовхували до цього.. і тут всі зірки зійшлись, – трапився інсайд, прозріння. В текий момент розумієш, що дорослішаєш більше, ніж коли задуваєш свічки на торті.

читати більше…

iChallenge – я кидаю собі виклик

Іноді життя просить такий же update, як і будь-яка програма…

Я розкажу Вам історію того, як роблю це я.

         Люди живуть, насолоджуються життям … постійно мріють: про п.ятницю, про відпустку, про нове життя. І я така ж. Більше живу в майбутньому, ніж в моменті зараз і оправдую себе, що це нормально. Та кого я обманюю? Стоп! Я жила так, поки вирішила не спробувати найважливіший експеримент в моєму житті.

Stocksy_txp0a9a820bHFA000_Large_193837-2-700x466  В мені завжди дрімав дослідник. Коли друзі чи колеги ділились новинками, черговими відкриттями, мені завжди кортіло спробувати це на собі. Лише ті, що западали в душу, не все підряд, звісно ж! Те, що дійсно працювало – розповідала всім навколо. Спочатку навіть нав.язливо. Я ж то знаю панацею, яка вирішить всі проблеми подруги, що сидить над своїми проблемами і ниє. Мене тільки дивувало, чому вона ніколи не користається моїми підказками, бачить же як у мене все змінилось на краще, я ж свої вирішила. З часом я зрозуміла просту істину: “можна привести коня до водопою, але не заставиш його пити”. Поки подруга не прибіжить і не скаже, що мені потрібно плацебо, я не лізла зі своїми рекомендаціями. А сама продовжувала з експериментами.

         З часом в мене випрацювалась власна система організації себе. І кожні нові труднощі я зустрічала дещо з радістю, бо знала, що ці обставини для мене аби знайти нове рішення, вивести нову техніку.

        Коли валиться у всіх сферах життя, дивишся на потолок і тобі більше нічого не хочеться, про техніки якось не думається. Але на щастя є друзі, рідні, які нагадують, що сила в нас самих. До речі, лише нагадують! Якби вони Вас не втішали, а проблем Ваших не вирішать. Не тому, що погані друзі, а тому, що це Ваші проблеми, а не їх! Словом, в такі моменти приходить час для “нове життя з понеділка”, навіть якщо цей понеділок виявився у п.ятницю.

        Крок перший

Спочатку я берусь за генеральне прибирання в прямому значені цього слова.

читати більше…

Багатозадачність vs продуктивність: як встигнути важливого більше?

Я не знаю жодної людини, яка б відкривала лише одну вкладку на комп’ютері і читала б її, не відволікаючись. Навіть мій тато, освоїв мінімум три. Золоті правила копірайтингу  провокують нас постійні переходи з однієї статті блогу на іншу. Кілька ресурсів в інтернеті існують за рахунок такого принципу (surfingbird, наприклад). Щоб встигати більше за однакові дані всім 24/7, ми поєднуємо обід + монітор чи обід + зустріч в кращому випадку.

IMG_1349

Але є інша багатозадачність:  одночасно робити мінімум дві справи без шкоди одна одній. Точно без шкоди?

Один з проявів продуктивності людини, який полягає у виконанні багатьох завдань одночасно. Але що це за задачі: сидіти на стільці + читати цю статтю?

Ми живемо в цифрову, інформаційну еру, тому логічно, що термін походить від комп,ютерної багатозадачності. Прикладом є набір тексту електронного листа під час телефонної розмови. Але це вже на стільки звичні для нас речі, що ми й не помічаємо, не сприймаємо серйозно, як багатозадачність.

Авторитетні вчені (Пітер Друкер, Девід Мейер) вважають, що через багатозадачність відбувається втрата часу в загальному результаті і збільшення кількості помилок, які є наслідком постійного переривання задач. Тобто Ваша концентрація уваги ділиться на дві справи, замість того, щоб за менший час зробити одну якісніше і тоді приступити до другої. Мені самій було цікаво і пробувала різні методи, вивчаючи також і себе, свою фізіологію і звички.

Я часто говорю на майстер-класах, що важливо досліджувати себе, прислухатись до свого тіла і вивчити свої звички. Це не банальна фраза. ЇЇ аргументую тим, що Ваші реакції можуть відрізнятись від того, що Ви про себе думаєте або звикли чути від оточуючих. Прослідкуйте в які години Ви найбільш продуктивні. І тут я не маю на увазі жайворонків чи вплив кофеїну. Кілька днів спостережень допоможуть Вам помітити певні закономірності свого організму. Наприклад, спробуйте одну і ту ж задачу виконувати в різний час впродовж хоча б тижня. А ще краще, впродовж першого тижня – вранці, другого – в обід, а третього – ввечері. Наприклад, читати публіцистичний матеріал, який важливо розуміти, але не запам,ятовувати. Виключаємо важливість емоційного інтересу до матеріалу, просто подивіться на сам факт: коли матеріал легше сприймався, запам,ятовувався. Подивіться з якого матеріалу Ви більше пам,ятаєте деталей і досі: який читали вранці чи ввечері?

читати більше…

Как я стала эгоисткой и начала жить

«Жить для себя» — пугающая многих фраза. Последствия известны: порок, разврат, деградация. И куда-то там, прямо по скользкой дорожке… Но однажды я призналась себе, что моя жизнь часто мне не принадлежит. Что в ней так много «надо» и так мало «хочу». Чувство долга лежало на моих мечтах и планах каменной плитой, а я все пыталась выдать ее за скрижали.

И я решила — хватит!

840IMG_4079Надоело превращать свою душу и жизнь в свалку радиоактивных отходов. Надоело, словно робкий проситель, шаркая ножкой, объяснять, как я посмела поставить свои интересы выше интересов других. Пора жить для себя. Выбирать радость, а не зубовный скрежет и самогипноз. Жить по любви, а не по требованию.

Так начался мой возмутительный, асоциальный год в режиме здорового эгоизма. «Здорового» или лучше «разумного» — спасительная оговорка, благодаря которой окружающие не сразу распознавали во мне отщепенца и нарушителя общественного порядка вещей. Ведь многие уверены, сначала сгрызи десять железных хлебов, стопчи десять железных башмаков, хлебни лиха, а потом, если хватит сил и здоровья, пожалуйста — живи для себя.

Но я начала без промедлений.

Один в поле

Вначале было страшно. Идеологически я была не подкована, и все держалось на смутной, но твердой уверенности, что так будет лучше. Казалось, будто ухожу в одиночную кругосветку на надувном банане. Не знала, выдержит ли моя собственная обшивка девятый вал «долженствований», чьих-то ожиданий и проекций. Становиться изгоем, наклеив на себя ярлык «эгоист», пусть даже и разумный, совсем не хотелось. Но я понимала, для меня это единственный путь к свободе.

читати більше…

Як припинити відкладати “на потім” і зайнятись справою

Ми всі прагнемо відчувати себе в безпеці, закрити всі свої базові потреби а вже тоді думати про розвиток. Але дуже часто це “закривання” прикривається лінню чи страхом. Людині властиво прагнути до стабільності, і навіть той, хто на словах виступає за постійні нововведення, на ділі не занадто поспішає залишати звичну і затишну зону комфорту. Однак завзятий опір змінам може стати джерелом професійних чи особистих труднощів. Намагаючись зберегти статус-кво, ми нерідко вдаємося до тактики виправдань власної бездіяльності і не замислюємося про наслідки.

IMG_8933

«Треба було розпочинати раніше …»

Або ще можна перефразувати: “Не тим я займався в університеті”. Не страждайте за втраченими можливостями, починайте без зволікання і досягайте поставленої мети. Тяжкі зітхання за втраченим часом не допоможуть повернутися на десять років назад і реалізувати ідею, яка відвідала тільки сьогодні. Раніше Ви не могли цього зробити, і єдино можливий момент для початку дій – поточний. Іронія полягає в тому, що на життєвому шляху з певною періодичністю будуть зустрічатися ситуації, з якими треба було розібратися ще вчора чи п,ять років тому. Не страждайте за втраченими можливостями, починайте без зволікання і досягайте поставленої мети. Тоді через десять років у вас не буде приводу шкодувати про те, що Ви вчасно не приступили до чергового важливого проекту.

«Чекаю натхнення»

Початок роботи в один і той же час приносить більше користі, ніж пасивне очікування творчого прозріння. Це досить поширена помилка початківців фрілансерів і співробітників, що перебувають на віддаленій роботі. Насправді скарги на відсутність натхнення є не що інше, як банальна прокрастинація. Можна місяцями чекати, коли творча муза відвідає саме ваше робоче місце і в результаті чи не написати ні рядка, залишитися без замовлень, грошей і репутації. Однак, якщо Ви проаналізуєте звички багатьох відомих письменників і художників, то з,ясується, що вони мають мало спільного з цим стереотипом. Початок роботи в один і той же час приносить набагато більше користі, ніж пасивне очікування творчого прозріння. Або Ви можете виділити окремі 4 год в день в найбільш продуктивний час (скажімо, середина дня) і попрацювати за системою Помодоро

читати більше…

Эрих Фромм: Несчастная судьба людей – следствие НЕсделанного ими выбора

30 цитат выдающегося немецкого философа и психолога Эриха Фромма. Цитат, дарящих жизнь, цитат, которые отвечают на самые тревожные вопросы человека. Его мысли никого не оставят равнодушным.

30 цитат Эриха Фромма о настоящей любви, счастье, свободе, тревогах и одиночестве

1. Главная жизненная задача человека – дать жизнь самому себе, стать тем, чем он является потенциально. Самый важный плод его усилий – его собственная личность.

2. Мы не должны никому давать объяснения и отчитываться, пока наши действия не причиняют боль или не посягают на других. Сколько жизней было разрушено этой необходимостью «объяснять», которая обычно подразумевает, чтобы вас «поняли», то есть оправдали. Пускай судят по вашим поступкам, и по ним — о ваших истинных намерениях, но знайте, что свободный человек должен объяснять что-либо лишь самому себе — своему уму и сознанию — и тем немногим, у которых есть право требовать объяснения.

3. Если я люблю, я забочусь, то есть я активно участвую в развитии и счастье другого человека, я не зритель.

4. Цель человека – быть самим собой, а условие достижения этой цели – быть человеком для себя. Не самоотречение, не себялюбие, а любовь к себе; не отказ от индивидуального, – а утверждение своего собственного человеческого я: вот истинные высшие ценности гуманистической этики.

5. В жизни нет иного смысла, кроме того, какой человек придает ей, раскрывая свои силы, живя плодотворно.

читати більше…

Коли настає криза, ніякі поради не допоможуть

Коли людина каже Вам: ” В мене депресія/криза”. Знайте – це не так. Бо ті, в кого справді такий період – не стануть про це говорити, рідко попросять про допомогу або, щоб їх жаліли.

Dollarphotoclub_72130262-700x466

Вони мовчать і постійно задаються запитанням: “Навіщо це все?”, “В чому сенс?”. Кажу так не тому, що “сама пережила”, з власного досвіду” (хоча це теж), а тому що , будь-яку “складну науку” можна пояснити простою мовою. Нас, психологів, вчили ще в університеті як ідентифікувати “кризу” і як надавати допомогу. Але як будити з людми, що знають про психологію лише загальновідомі речі? Коли близька людина переживає саме “цей період”, як його визначити і допомогти? І чи варто взагалі “допомагати”?

Кожна людина як мінімум раз за життя відчутно переживає одну із вікових криз. І чим раніше, тим краще, але не всім так щастить. Чому відчутно? Бо рушиться все. Ви переглядаєте всі свої сфери життя, оточення і постійно задаєтесь питанням чому Ваше життя вибудовано саме так, намагаєтесь знайти в ньому сенс і зазвичай не знаходите відразу. Тому цей період триває не день-два і не “місяць осінньої депресії” (ці фрази – це наслідки популяризації психології, за яку взялись шарлатани і почали зловживати науковими термінами, щоб пояснити поганий настій або “позицію жертви”). В цій статті спробую роз,яснити як я це бачу і що з цим робити.

читати більше…

Крис Гильбо: Если цель утратила важность

Почему не надо переживать, что вы не достигли чего-то или поменяли свои цели, объясняет известный предприниматель Крис Гильбо, автор книги «Стартап за $100».

qMsjvBZSUdE

Как-то я убирался в своем домашнем офисе и нашел свои старые заметки. Их я составлял восемь с лишним лет назад. Тогда я планировал многое изменить в своей жизни и, в частности, начать карьеру писателя.

Просматривая заметки, я улыбался, вспоминая, какие я тогда строил планы. К тому моменту я побывал в семидесяти странах и поставил перед собой задачу побывать во всех ста девяносто трех. Эту цель я выполнил года три назад.

В заметках говорилось, что я хочу написать «важную книгу о смысле». Не мне решать, «важные» мои книги или нет, но думаю, я хотел сказать, что собираюсь серьезно взяться за писательское ремесло. Я хотел создать что-то, чем буду гордиться. С тех пор, как я обозначил это намерение, я написал уже четыре книги.

Я хотел больше выступать на публике, больше работать в группах. Теперь я каждый год выступаю перед тысячами людей в разных странах.

В заметках нашлись и другие большие цели, которые я выполнил или которых продолжаю добиваться, что, конечно, здорово. Но не менее интересно было увидеть, что я тогда ставил и такие цели, о которых теперь совсем забыл — или же решил перестать за ними гнаться, пока не зайду слишком далеко.

читати більше…

Перевірте свої життєві переконання (установки). Вони руйнують життя чи мотивують до дій?

“Наші переконання мають величезний вплив на нашу поведінку. Прийнято вважати, що якщо людина по-справжньому вірить, що вона може що-небудь зробити, то обов’язково це зробить. Але якщо вона переконана у неможливості цього, ніяких сил не достатньо, щоб переконати її у зворотному.


Такі переконання, як “Вже занадто пізно”, “Нічого не поробиш, тут я безсилий “,” Я – жертва обставин “,” Раз вже на мою долю випало, нікуди не дінешся “- часто можуть бути каменем спотикання, що не дозволяє людині повною мірою використовувати весь потенціал своїх ресурсів і несвідомої компетенції. Наші переконання щодо самих себе і своїх можливостей в навколишньому світі незмінні і в значній мірі впливають на повсякденну діяльність. У кожного є переконання, що слугують ресурсом, і поряд з цим – переконання, що стримують рух вперед. ”  Роберт Ділтс. “Зміна переконань за допомогою НЛП”.

dollarphotoclub_61546495-700x466Переконання – це тверді, усвідомлені і обдумані вірування, що виконують роль підказок чи життєвого орієнтира для людини.

   Інші близькі поняття – установка, упередження, вірування, конструкт. Як і вірування, переконання – це інтелектуальний рефлекс людини, її фіксована реакція на ті чи інші сторони життя, але на відміну від вірувань і упереджень, переконання обдумане і має в своїй основі осмислене (зв’язне, логічне) обґрунтування.

    На жаль, у повсякденному житті переконання мало чим відрізняються від упередження: упередженої думки, до якої людина підтягує всі свої наступні висновки.. Що у людини в конкретному випадку – адекватне переконання, основане на життєвому досвіді і спостереженні, або упередженні – визначити буває непросто. Найчастіше це визначається за допомогою експертних оцінок, які може дати більш досвідчена в даній області людина (спеціаліст)). Непрямими ознаками наявності упереджень є відсутність логіки в обґрунтуваннях людиною своєї позиції і байдужість до фактів (непроникність для досвіду).

         Переконання можуть бути дуже різноманітні. «Якщо я здоровий, я можу допомагати іншим», «Червоні яблука кращі зелених», «Що в лоб, що по лобі – все одно» або «Куріння шкідливе» – все це різновиди переконань. Переконання разом з упередженнями формують те, що людина називає “своєю правдою”. Основні джерела переконань, це – виховання, особистий досвід, соціальні стереотипи, авторитети.

             Впливати на переконання можна, але дуже непросто.

         Переконання надзвичайно важко змінити, використовуючи звичайні правила логіки або раціональне мислення: людина не схильна помічати того, що суперечить її системі переконань. Висновки здатні жити своїм власним життям, навіть якщо факти, на яких вони грунтувалися, вже були спростовані. Переконання підтримують самі себе. Після того як людина подумки створить логічне обгрунтування для своєї ідеї, воно з великими труднощами розлучається з нею.

читати більше…

Що таке Soft Skills? В чому різниця Soft і Hard Skills?

Доволі часто їх переводять, як “м’які навички” або “гнучкі навички”. В сфері ІТ чимало англійських слів, не залежно якою мовою спілкуються вцілому, тому перекладу не потребує. А от пояснення “що входить” і як розвивати – шукає чимало фахівців різних сфер.

Stocksy_txp751d5152bq2000_Large_85247-700x517

Soft Skills – це збірний термін, який посилається на безліч варіантів поведінки, що допомагають людям в роботі, зокрема командній, а також успішно соціалізуватися.

Соціалізація – це коли людина взаємодіє з іншими людьми, навіть якщо ця взаємодія відбувається через інтернет, телефон.

Soft Skills дозволяють бути успішним незалежно від специфіки діяльності та напрямку, в якому працює людина. Традиційно в психології їх відносять до числа соціальних навичок: вміння переконувати, знаходити підхід до людей, лідирувати, міжособистісне спілкування, ведення переговорних процесів, робота в команді, особистісний розвиток, управління часом, ерудованість, креативність і т.п.

Soft Skills важливі як в роботі, так і в житті. Велика частина навичок, які використовуються для досягнення цілей, – це вони. При цьому чим вище Ви піднімаєтеся по кар’єрних сходах, тим більшу роль відіграють соціальні навички у Вашому житті, в той час як професійні відходять на другий план. Адже чим вище займаний пост, тим більша кількість підлеглих і співробітників можуть проконсультувати Вас по всіляких питаннях.

Спілкуючись з HR великих компаній та Head Hanter -ами, вони розповідають, що на ринку великий вибір фахівців по Hard Skills, навіть в IT. І зазвичай вони обирають з-поміж тих, хто володіє більшою кількістю та якісно Soft Skills. Компанії вірять, що співробітники, які володіють даними навичками, можуть не тільки давати кращі результати, але ще і допомагають створювати комфортну робочу атмосферу. Саме тому 85% тренінгових програм і курсів онлайн та офлайн сьогодні орієнтовані на освоєння саме Soft Skills.

читати більше…

Біда українців – ми не вміємо мріяти! Чому і як навчитись.

Це стосується,  в першу чергу, тих, в кого дитинство пройшло в скупі 90-ті, коли нічого не було і постійно батьки просили потерпіти, почекати, бо немає грошей. Так ми навчили себе обмежувати, відмовляти собі і ще гірше – накопичувати запаси на “чорний день”, бо зненацька може статися біда.
IMG_6945
 Ми не можемо судити когось за те, що було таким дитинство чи є таким наше життя, бо все, що відбувається з нами – це лише наша відповідальність. хтос піддається тиску, а хтось протистоїть. Та зазвичай, у людей розвивається конформність в кращому випадку, а установки (які варто перепрограмовувати), руйнівні моделі поведінки – в іншому.
Благо, прийшла ера мінімалістів та digital nomad people, які закликають до руху з мінімум речей та за істинним покликом. Не всі наважуються, але популяризація ідеї змушує нас задуматись “звідки ноги ростуть”.
Подумайте яким було дитинство Ваших батьків? Це діти дітей війни. Яке там мріяти – треба країну відбудовувати – є стратегія нації, а ти – товаріщ, як усі! А дитинство дідусів і бабусь? Що в нас там припадає? Роки Голодомору – мрії були лише про кусок хліба. Пробачте, що з таким сарказмом чи незвичними реченнями згадую такі страшні події, що не обійшли жодну українську сім’ю. Але це ж правда – це ті причини, чому сьогоднішні 25-30 літня молодь зізнається, що не вміє мріяти. А Історія України за останні 70-100 років – відповідь чому. А ще далі – то в нас генетично закладено – жалітись на життя, бо все погано.

читати більше…

Дослідження: як правильно говорити “ні”

IMG_1093

Згідно з результатами дослідження, опублікованого в журналі Consumer Research, 120 студентів були розділені на 2 групи. Різниця цих груп була в наступному: учасники першої групи повинні говорити “Я не можу”, а учасники другої “Я не хочу”. Приміром, коли учасників 2 груп спокушали морозивом, перші мали сказати “Я не можу їсти морозиво”, а другі “Я не хочу їсти морозиво”.

Після багаторазового повторення цих фраз, студенти відповіли на перелік питань, заповнили бланки і пішли, вирішивши, що на цьому експеримент закінчений. Насправді, він тільки почався. Коли студенти по черзі входили в кімнату і здавали бланки з відповідями, їм пропонували на вибір шоколадний і цільнозерновий батончик. І ось, що сталося:

Студенти з групи “Я не можу” вибирали шоколадний батончик в 61% випадків, в той час як студенти з групи “Я не хочу” вибирали його в 36% випадків. Ця проста зміна формулювання сильно покращила шанси того, що людина вибере більш здорову їжу.

Найчастіше звичка з усім погоджуватися – просто погана звичка. Зовсім не важливо, з чого Ви колись почали це робити: важливо те, що Ви до цього звикли. Що робити? Відвикати. Переучуватися. Вчити себе говорити “Ні” обдумано. А як це читати більше…

“Картонка” або “аналіз дня за критеріями”

Ця техніка з’явилась само по собі, напевне, із-за моєї любові до списків і записування самого важливого на окремому папері. Я часто повторюю всім, кого навчаю: випишіть свої цілі на одному папері і завжди тримайте їх при собі, як нагадування та мотивацію займатися лише важливими справами, не дозволяти себе збивати зі свого шляху.

IMG_9840Траплялось таке, що мені стали дарувати красивий папір, картон саме для того, щоб виписати свої цілі на них. Потім стала задавати собі 1 просте питання перед сном: що я зробила сьогодні, щоб на крок ставати ближче до своїх цілей? Воно мене мотивувало, адже сама собі я дуже строгий коуч і “відмазки”просто не проходили, треба було хоча б щось мінімальне, але зробити.

В моменти ліні хочеться виправдатись (сама перед собою),що немає часу, втома. Але чим тоді займатись, як не самим важливим? А якщо цілі не такі важливі, то навіщо Вам такі цілі?

Словом сам процес появи цієї техніка розкрив її  ключовий ефект..

Коментарі тих, хто вже спробував цю техніку:

“Що я зрозумів з практики ведення “Картонки”: я спокійний за поставлені перед собою цілі (критерії). Я точно знаю, що я їх виконаю, бо я постановив щодня робити кроки, які наближатимуть мене до їх реалізації. Зникло переживання, що вони можуть залишитись невиконаними, як чимало їх попередників.”

“Картонка – заставляє триматись в тонусі увесь день.щось встигаєш щось ні .але враження таке що майже 99% виконуєш і це супер. Думаю, якщо тримати темп і впевнено крокувати щоденно, то і гори перевертати можна. Що і власне планую:-).”

“Картонка – це крута штука, треба працювати над тим, щоб вона стала, як рідна.”

Що дає ця техніка

Щоб побороти свою лінь і відмазки, я почала продумувати варіанти “кроків” у досягненні цілей наперед для кожного дня і на цілий місяць. В першу чергу це стосувалось нових звичок, вмінь. Ідея робити одну і ту ж дію щодня виходить із мого авторського алгоритму розвитку нової звички. Але як тоді бути, якщо ціль – підтянути форму і щоденні фізичні навантаження? До речі, це реальне питання з,явилось в момент інтенсивного захоплення (я би сказала мейнстріму) тренажерним залом. Адже щоденні тренування – шкідливі, а щоб сформувати звичку, треба кожного дня робити конкретну дію. Тоді я обирала критерієм в картонку формулювання  “Мінімум 40 хв фізичних навантажень щодня”, а потім додаю варіанти:

читати більше…

Тридцатисекундная привычка, которая изменит всю Вашу жизнь

Этот совет даже родился не в нашу эпоху цифрового избытка и всеобщего разочарования. Его дал один пожилой господин, живший в XIX веке, своему внуку-подростку, которому сейчас идет пятый десяток.

welldoneorgua main (8)

Сегодня этот человек — «серый кардинал» делового мира — один из самых интересных людей, которых я когда-либо встречала. Он помогал разрабатывать девайсы, которые сейчас продаются под общеизвестными брендами. Сегодня он работает только тогда, когда чувствует, что ему есть, что предложить другим. Он погружен в наблюдение за курсом акций, грозящих возникновением корпоративных кризисов. Иногда, когда он достаточно заинтересован, он пишет речи для руководителей крупнейших мировых компаний и политиков, его слова оцениваются шестизначными цифрами. Он исключительно много читает, а так же плодотворно пишет. Романы. Но только для развлечения: по окончанию он их удаляет. Он не видит смысла в том, чтобы его издавали, и не стремится к публичности в целом. Среди его друзей самые влиятельные люди планеты — от бизнесменов и политиков до актеров и других представителей искусства. Но если загуглите его имя, и вы найдете лишь пару строк.

Я впервые встретилась с ним за кофе у него дома, во время обсуждения стратегии одной политической некоммерческой организации в Африке. За столом шла бурная дискуссия. Хозяин дома, делая кофе, практически ничего не говорил. Но в тех немногих случаях, когда он присоединялся к беседе, его короткий вопрос или замечание неизменно уточняли именно то, что действительно было важно, отметая ненужные споры, засоряющие дискуссию. Это было настоящее мастерство, как наблюдать за дирижером Лондонского филармонического оркестра, приводящего в форму студенческий оркестр из маленького города.

читати більше…

Список мрій. Як записувати свої бажання

Перший день Нового року чи ранкові ритуали, але час для себе має бути у Вашому графіки, адже поки ми плануємо і не аналізуємо (проведення істинної роби над собою вібувається саме в цей момент) життя може пройти мимо.

Я віддаю перевагу робити лиш те, що дійсно хочеться, як і зустрічати новий календарний рік в найприємнішій компанії. Здоровий сон, смачна і корисна їжа, трішки часу на книги і потім приємні зустрічі:) – ідеально для першого січня!

IMG_6892

І в цей день нового року я не роблю аналіз, оскільки під таке було виділено весь грудень, а Ви, напевне, пройшли окремим кроком в онлайн програмі аналізу та планування року. Зате я виділяю окремо час для оформлення мрій на хвилі новорічного настрою. Маю звичку відразу записувати свої бажання в окремий список в нотатках телефону. Він так і називається “Я хочу…”. Як на мене, важливо озвучувати (як мінімум для себе) свої бажання. На скільки б очевидним це не здавалось, але оформлювати в логічно завершенні речення виявляється складно великому % українців  і потрібно вчитись мріяти.

Тому в перший день нового року я записую свої бажання, як на новому диханні, не підглядаючи в існуючий список, де вони розташовані підряд, а тут за певною системою.

читати більше…

Лист року, що минає

Людина – істота соціальна. Хочемо ми цього чи ні, але настрої середовища, в якому живемо диктують свої традиції. Наприклад святкування старту календарного року, як значної події. Це не просто підбиття річних підсумків та звітів чи колективне поєднання традиційного олів’є. Це ряд змін у звичному ритмі міст в поєднанні з маркетинговими хитростями, тому що є традиція більшості, залишена у спадок від радянських часів.

Як на мене, є чимало хорошого у вимушених дедлайнах і штучному хаосі. Адже в цей період хочеться відпустити образи, списати борги і озвучити сподівання на наступний календарний рік. Словом, у кожного свої особисті ритуали, бо все залежить від Вашого відношення до події.

Коли вперше відкрила для себе ефект від написання листів, щоб “вилити емоції на папір”, в той же рік почала практикувати листи-сподівання року, що вступає в дію. Але потім закинула цю справу, вважаючи безглуздим заняттям. Нещодавно повернулась до експерименту, змінивши структуру написання листа. Тепер це одна із основних технік-традицій напередодні нового року.

читати більше…

Золоті правила фінансової грамотності, книги

IMG_6812

Фінансовий менеджмент, як і управління часом – важливий навик, тому на цьому ресурсі буде ще багато подібних рекомендацій. Розпочинаємо з основ.

  • Навчіть себе завжди заробляти більше, а витрачати менше.
  • Погасіть борги і відмовтеся взагалі від споживчих кредитів.
  • Обов’язково ставте перед собою реальні цілі, по конкретно встановленим сумам грошових коштів, строкам виконання свого бажання. Таке планування набагато ефективніше сумбурних дій і кроків, коли Ви намагаєтеся втілити в життя ідею, яка щойно спала на думку.
  • Створюйте фінансові резерви і «подушки безпеки» і тоді Ви ніколи не скотитеся за межу бідності. Люди, які один раз пройшли цей шлях від злиднів до багатства, занадто добре знають ціну і ту кількість років, які вони витратили на те, чого в кінцевому підсумку домоглися.
  • При створенні капіталу завжди намагайтеся вкладати ті вільні кошти, які не шкода втратити, особливо в тому випадку, якщо Ви пробуєте себе в агресивних інвестиціях.
  • Для створення накопичень, джерел доходу як активного, так і пасивного, завжди створюйте окремі напрямки і диверсифікуйте ризики — так, навіть при несприятливій економічній ситуації в країні, Ви не втратите все.
  • Завжди ретельно контролюйте те, як Ви виконуєте свій фінансовий план, корегуйте його, перенаправляйте свої фінансові потоки і зменшуйте витрати.
  • Користуйтеся усіма наданими сьогодні інструментами накопичень та управління фінансами — тільки комплексний підхід і сукупність всіх методів, допоможуть швидше перейти до пасивного доходу та фінансової незалежності.

Це золоті правила, які у різному виді знайдете в книгах фінансової грамотності.

читати більше…

Експеримент “Всесвіт-25″. Як рай став пеклом. Модель соціуму на прикладі мишей

Американський науковець-етолог Джон Келхун провів низку експериментів в 60-70-х роках двадцятого століття. В якості піддослідних Д. Кэлхун незмінно вибирав гризунів, хоча кінцевою метою досліджень завжди було передбачення майбутнього для людського суспільства.

Для популяції мишей в рамках соціального експерименту створили райські умови: необмежені запаси їжі і пиття, відсутність хижаків і хвороб, достатній простір для розмноження. Однак у результаті вся колонія мишей вимерла. Чому це сталося? І які уроки з цього має винести людство?

Експеримент Всесвіт-25В результаті численних дослідів над колоніями гризунів Келхун сформулював новий термін, «поведінкова раковина» (behavioral sink), що означає перехід до деструктивної та девіантної поведінки в умовах перенаселення і скупченості. Своїми дослідженнями Джон Келхун набув певну популярність в 60-ті роки, так як багато людей в західних країнах, що переживали післявоєнний бебі-бум, стали замислюватися про те, як перенаселення вплине на суспільні інститути і на кожну людину зокрема. 

Свій найвідоміший експеримент, що змусив замислитися про майбутнє ціле покоління, він провів у 1972 році спільно з Національним інститутом психічного здоров’я (NIMH).

Метою експерименту «Всесвіт-25» був аналіз впливу щільності популяції на поведінкові патерни гризунів. Келхун побудував справжній рай для мишей в умовах лабораторії.

Був створений бак розмірами два на два метри і висотою півтора метра, звідки піддослідні не могли вибратися. Усередині бака підтримувалася постійна комфортна для мишей температура (+20 °C), була присутня в достатку їжа і вода, створені численні гнізда для самок. Щотижня бак очищався і підтримувався в постійній чистоті, були вжиті всі необхідні заходи безпеки: виключалося поява в баку хижаків або виникнення масових інфекцій. Піддослідні миші були під постійним контролем ветеринарів, стан їх здоров’я постійно відстежували. Система забезпечення кормом і водою була настільки продумана, що 9500 мишей могли б одночасно харчуватися, не відчуваючи жодного дискомфорту, і 6144 мишей споживати воду, також не відчуваючи ніяких проблем. Простору для мишей було більш ніж достатньо, перші проблеми відсутності укриття могли виникнути тільки при досягненні чисельності популяції понад 3840 особин. Однак такої кількості мишей ніколи в баку не було, максимальна чисельність популяції відзначена на рівні 2200 мишей.

читати більше…

Ірина Колтанюк: де бере натхнення і як себе організовує візажист, стиліст і шопер

Продовжуючи рубрику бесіди, хочу познайомити Вас з людиною, в професіоналізмі і колосальному досвіді (напрацюваннях) якої сама переконалась.

Як організовують себе творчі люди і де черпають натхнення, щоб системно рости і розвиватись в своїй сфері? Про це у відеозаписі бесіди з Іриною:

читати більше…

10 утренних желаний или искусство “хотеть” правильно

Начну с главного: Слово имеет СИЛУ и ВЛАСТЬ! Это аксиома и доказывать её не нужно. Поэтому берём это высказывание за основу и учимся «хотеть правильно».

Чтобы наши желания исполнялись нужно:

  • во-первых, ХОТЕТЬ и ЖЕЛАТЬ
  • во-вторых, понимать себя и отслеживать: чего же НА САМОМ ДЕЛЕ вы хотите.

zhelaniy1_1

У меня есть такое правило: каждое утро, когда я просыпаюсь, я посылаю во Вселенную 10 своих «Хочу!». Просто перечисляю с удовольствием и загибаю пальчики. Желания самые разнообразные. От «Хочу, чтобы к завтраку мамочка испекла мою любимую вертуту», «Хочу новый лак для ногтей» до «Хочу полететь в космос с командой классных космонавтов» и «Хочу выиграть конкурс Мисс Вселенная».

В эту минуту «хотения» я совершенно не задумываюсь над тем, насколько исполнимы мои желания. Я с удовольствием играю в эту игру. Я позволяю себе ХОТЕТЬ! Без анализа смогу-не смогу, без возможно-невозможно. Что называется, позволяю себе хотеть «без крыши». Я наслаждаюсь игрой, отслеживая своё настроение сегодня. Передо мной целый прекрасный день для того чтобы реализовать свои желания.

читати більше…

Lisa Terziman: неворкинг и минимальный набор самоорганизации стартапера

В рубрике беседы, пообщалась по skype call с девушкой, которая ввошла в  #‎100femalestartupfounders‬‬‬ берлинского журнала Hendert. Лиса Co-Founder/COO в Fentury. Что это и с чем едят, рассказывает в выдео, а так же делится линками на книги must read list.

Линки, которые проговарывались в видео:

trello

GTD 

getpocket

читати більше…

Мои дети могут делать то, что им захочется

Я сказал своим детям: «Вы все время жалуетесь на школу. Если вам там не нравится – не ходите. Меня это совсем не волнует». И что же? Они бросили мне вызов. Они не бросились колоться героином. Они не помчались делать себе татуировки. Нет, они пошли в школу. Как они осмелились?! Я не пытался применить к ним реверсивную психологию, нет – это для людей, которые боятся говорить правду. 

Мои дети могут делать то, что им захочется. Я даю им не свободу, но выбор. Они выбрали тюрьму. Хорошо.
 
Для меня школа была психиатрической больницей, где мне насильственно скармливали следующие препараты:
 
1. Куча фактов. На лекциях я спрашиваю аудиторию: «Когда родился Карл Великий?» Я еще ни разу не получил ответа с ошибкой менее чем в двести лет. Исследования показывают, что в течение 45 минут после урока мы забываем 90% того, чему нас учили. Наш мозг еще нужно убедить, что факты достойны запоминания. Если он видит страсть или испытывает восторг – тогда это происходит. Но скучные факты быстро испаряются.
 
2. Перфекционизм. В школах прославляют за пятерки и наказывают за тройки. Когда дочь говорит мне, что получила 5+, я спрашиваю, почему ей хочется ходить на уроки, которые даются ей так легко. Тройка дает гораздо больше: она показывает, чему вам следует научиться. В чем вы, возможно, не заинтересованы. Как справиться с несовершенством. Как справляться с гордостью других людей. Как справляться с неуверенностью.
 

читати більше…

Бесіда з Інною Череповою лінія довіри “Добре слово”

Моє знайомство з лінією довіри відбулось випадково, завдяки спільнокошту. Перераховуючи 10% з кожного набору на онлайн курс, потрапляю на цікаві і дуже потрібні проекти. Але цього разу мій інерес все більше зростав, захотілось дізнатись як все відбувається “з середини”, – напросилась на екскурсію. Лінія довіри функціонує 15 років, а про неї мало хто чув. Виникла ідея дізнатись як все функціонує і поділитись з Вами.

Далі аудіозапис.

Сайт лінії довіри

Підтримати проект можна за лінком

читати більше…

Black Friday на welldone

Враховуючи хвилю знижок із Чорною п’ятницею,  тішимо приємними новинами!

14787069_1280475578660788_632870424_o

Ви можете скористатись самостійно чи подарувати участь комусь. Також можете подбати про свій розвиток заздалегідь, купивши квиток на курс, що стартуватиме невдовзі. Будь -який курс можна пройти лише до Нового року (останній день навчання 25  грудня 2016):

#ТМкурс : 05.12 – 25.12

#переосмислення3 : 28.11 – 18.12

#iChallenge12 : 5.12 – 25.12

#planyour2017online : 12.12 – 18.12

#planyour2017online : 19.12 – 25.12

читати більше…

Що відбувається, коли Ви наважуєтесь змінитись

Змінити себе важко: нас тягнуть назад не тільки старі звички, а й близькі люди. Їм можуть бути не до душі наші нові думки, цілі та спосіб життя. Щоб жити новим життям, ми повинні бути готові до втрат і розставання.

(с) Джеймс Альтушер.

duh

Мікеланджело говорив про свого «Давида»: в кожному шматку мармуру таїться скульптура, і моя робота як скульптора – звільнити її. Ми схожі на цей шматок мармуру. Щоб стати вільними та незалежними, нам потрібно відсікти те, що в нас вклали батьки, ровесники, школа, уряд, культурні стереотипи – все, що утримує нас в минулому.

Коли починаєте думати своєю головою, діяти на свій розсуд, знайдуться ті, хто радітиме помилкам. Вони не зможуть терпіти поруч із собою того, хто живе інакше. Вони сприйматимуть це як особисту образу, як замах на їх вибір. Коли Ви живете так, як живуть усі інші, Вам може здаватися, що Вас люблять. Але варто Вам змінитися, і Ви розумієте: нас насправді ці люди люблять себе. Їм потрібно, щоб інші були їх дзеркалом. Уявіть, що Вас люблять, поки Ви носите довге волосся. Але варто Вам поголитися наголо, і від Вас вже все відвернулися. Так само це працює, коли починаєте змінюватись внутрішньо.

читати більше…

Сила звички. Найцікавіше. Частина 1.

Тема звичок звижди буде актуальною і експерименти в лабораторіях все більше і більше надають інформації, знімаючи покров загадковості. Ми детально розглядаємо тему в онлайн самотренінгу iChallenge і частково розкрито у виступі на IT-конференції. Пропоную Вам основні експерименти, в тому числі, описані в книзі Чарльза Дахіга, розбиті в серію послідовних статей.

15146687_1314595818582097_1467836574_o

Щоб зрозуміти, як формується звичка потрібно знати як функціонує наша психіка.

Для цього звернемося до фізіології і будови мозку. Як відомо, все живе на нашій планеті складається з клітин. У мозку людини таких клітин (нейронів) налічується близько ста мільярдів. Кожен нейрон пов’язаний відростками з величезною кількістю інших нейронів, які, в свою чергу, пов’язані з наступними групами і т.д. Таким чином формуються наявність розгалуженої мережі зв’язків або нейронних шляхів, по яких передаються хімічні та електричні сигнали. Ці шляхи формуються протягом усього життя.

Чим досвідченіша людина, чим активніше її фізичне, інтелектуальне, ментальне і духовне життя, тим більше таких зв’язків формується і тим більше розвинений її мозок. Коли ми стикаємося з новою для нас ситуацією, ми відчуваємо труднощі з її вирішенням, так як наш мозок потребує додаткового часу на те, щоб сформувати нові нейронні шляхи.

читати більше…

Підсумок 10-ти наборів онлайн самотренінгу iChallenge

Нещодавно життя подарувало мені нове цікаве знайомство. Через спілкування з цією людиною усвідомила на скільки я по життю оптимізатор. Коли з’являється новий гаджет, відразу берусь вивчати. Так само мені чомусь по-іншому хочеться використовувати давно відому, але забуту технологію. Та й людям  (клієнтам) завжди легше пояснити  як “щось працює” (техніка) звівши знання з кількох книг в одну таблицю.

Адже завдання полягає не в демонстрації знань чи виділенні автора, а щоб техніка/гаджет спрощував життя, вирішував ситуацію.  А раптом це не моя технологія і мені потрібно зовсім інше? З цієї причини варто заглянути в суть або. Зазвичай там багато підказок, бо навіть той, хто Вам презентує, може помилятись або розібратись із нею саме під свій стиль життя.

IMG_0600

Я Вам розповім про результати розробленої мною технології онлайн самотренінгу iChallenge. Серед учасників бувають також колеги, тому гадаю, що зовсім скоро ця ідея буде поширюватись і удосконалюватись. Одна голова добре, а от чотири – має бути ще краще.

Дещо із цих “відкриттів” мене дивувало саму. Класно буде, якщо Ви скористаєтесь напрацюваннями, описаними в цій статті і врахуєте “деякі важливі нюанси” у своїй же практиці.

А учасники попередніх та наступних наборів курсу зрозуміють що ж відбувалося і що можна взяти для себе в процесі онлайн співпраці.

читати більше…

В чому суть роботи психотерапевта: бесіда з Оленою Рябець

З Оленою ми знайомі давненько. Навчались в одному університеті, на різних курсах, разом проходили практику, співпрацювали. Зараз ця гарна традиція продовжується. Кілька запитань до неї, підкажуть Вам в чому суть/різниця психолога і психотерапевта, “як все працює”. Гадаю, це лиш перша наша розмова. Тому пишіть в коментарях які запитання Вас цікавлять, особливо, якщо є такі, які не наважувались запитати або не знали де.

453775

Розкажи, будь ласка чим ти займаєшся: як офіційно називається те, що ти робиш і як себе позиціонуєш сама? 

Я психолог, психотерапевт. Соответственно у меня есть диплом психолога, а так же я сетифицированна в области гештальт терапии как психотерапевт. Занимаюсь частной психотерапевтической практикой вот уже 5 лет, консультирую в индивидуальном порядке взрослых и подростков.  Так же сотрудничаю с несколькими компаниями, предоставляя услуги индивидуального консультирования сотрудников и групповой психотерапии.

Это официальные регалии и звания, а позиционирую я себя как специалист, который помогает людям жить вкусно, находить свой смысл и мотив во всем, понимать себя. (як і основна ціль курсу #переосмислення) Это важно, и к сожалению, нас этому не учат в школе, как буквам… А стоит.

Яку маєш освіту і на скільки задоволена практичним багажем? 

В 2011 году я закончила Национальный авиационный университет и получила диплом магистра психологии. В этом году начала практиковать как специалист по работе с детьми и подростками в частном психологическом центре. Параллельно с 2010 года обучалась в Московском гештальт институте на получение сертификации психотерапевта.

Образованием я более чем довольна и считаю, что человек в любом образовательном центре может получить максимум, если знает, зачем это ему нужно. Еще с 10 класса я была в восторге от психологии, писала по этой дисциплине работу в Малой академии наук, с ней же стала лауреатом областного конкурса. В университете я получила огромный пласт теоретических знаний человеческой психологии и сопутствующих дисциплин. И уже сейчас, забыв многое, если честно, из «сухой теории», я пользуюсь тем фундаментом, который был создан в университете. Самое важное, что я обрела там – нас учили думать и анализировать.

В обучении на психотерапевта на практике построено абсолютно все. Мне очень повезло с тренерами, неимоверно благодарна Кулишовым Владимиру и Виктории, которые показали «как надо работать». Это была феноменальная школа жизни, выходя из которой можно получить больше, чем просто сертификат – научиться жить в ладу с собой. А так как у психотерапевтов есть неписанное правило, что клиенты притягиваются с «похожими жизненными трудностями на мои», то если специалист не «оттерапирован всласть», то толку в работе будет мало.

Так же я сертифицирована в области психосоматики, что помогает работать качественнее и замечать «хронические психологические установки», которые перетекают уже в физические болезни. Отдельная благодарность Сергею Сытнику и Таисии Тадыке за качество преподавания и глубину.
читати більше…

Рубрика “Бесіди” “що” і “про що”

IMG_1129-2

Є стільки простих і захоплюючих особистостей, що поєднали любов до своєї справи і активний спосіб життя. І я хочу розповісти про них та їх принципи життя. Сподіваюсь, вони будуть ділитись своїми лайфхаками, думками про вибір і чому саме так, а не інакше :)

Тут немає значення професія чи країна. З кимось знайома особисто по спільним проектам чи дружнім інтересам. А за кимось слідкую в фейсбуці і сама хочу дізнатись більше.

Ця рубрика для того, щоб надихати, ділитись контактами.

Буду вдячна за зворотній зв’язок.

Пишіть кого Вам цікаво було б почитати /почути, які запитання розкрити.

 

Психологія жертви: чому люди обирають цю роль?

    Бувають такі персони, яким, окрім нової проблеми і розповісти нічого. В мене дуже багато дитячих спогадів, де сусідки одна поперед другої розповідають в кого більше проблем та клопотів. Я, не знаючи елементарного етикету, часто не стримувалась і запитувала: так чого Ви тут стоїте і жалієтесь, йдіть і робіть щось! Ті на мене зиркали, казали, що ще мала і нічого не розумію. Але роки пройшли і зрідка, коли повертаюсь до того ж під,їзду – ситуація зовсім не змінилась. Жінки постаріли, їх діти виросли, а “роль жертви” залишилась з ними, тому що вони свідомо обрали собі таку позицію. Як казав мудрий чоловік однієї із них: є така українська народна гра: в кого більше болить і хто більше страждає.

   81150924Як вчасно розпізнати в собі «комплекс жертви» і налагодити відносини з оточуючими людьми? Саме про це і піде мова в цій статті.

   Чому ж все-таки одні люди на питання: «Як справи?» З посмішкою відповідають: «Все нормально», а інші починають перераховувати всі свої напасті? Після чого думаєш: більше телефонувати не буду! Притому схоже, що і ті й інші, в принципі, ніякого насильства над своєю пам’яттю не здійснюють: хороші і погані спогади спливають самі по собі …

  Нові психологічні дослідження показують, що у скигліїв (нитиків) через якийсь біохімічний збій приємні переживання не залишаються в пам’яті надовго. Таке буває, наприклад, у випадку, коли «гормон радості» – серотонін – виробляється організмом в недостатній кількості. І справа тут не в темпераменті (меланхолік чи холерик). Людина може бути сповнена сил і енергії, бути активною і наполегливою та все одно при нагоді скаржитися на життя. Тобто поводиться як повний іпохондрик – почуває себе добре тільки тоді, коли погано. І постійно їсти шоколад, аби більше отримувати “гормону щастя” – не вихід.

   У психологів існує така теорія, яка чітко роз’яснює це явище. Для прикладу, візьмемо двох маленьких дітей. Одній з них батьки, в силу обставин чи через свій характер, приділяють недостатньо уваги – постійно зайняті якимись своїми дорослими справами. І тоді дитина помічає, що, якщо вона спокійна, весела або зайнята чимось, до неї нікому немає діла. Але … варто тільки їй заплакати, як всі відразу збігаються! Батьки іншої дитини не заохочують до такої сльозливої поведінки, виховують в дещо «спартанському» дусі: «Впав, сам вставай, йди далі …». Зате вони звертають увагу, вислуховують, коли вона розповідає їм що-небудь веселе і цікаве про своє життя. Як ви думаєте, у кого з цих дітей більше шансів стати нитиком?

читати більше…

Онлайн програма: набір триває

Welldone - це унікальний проект, що поєднує в собі life & business навчання. Ми даємо інструменти та пояснюємо складні речі простими словами, щоб щодня ставати кращою версією себе!