Прямо зараз ваш мозок і нервова система зайняті осмисленням цього речення – і це лише один із прикладів того, наскільки мозок важливий для вашого життя, як наяву, так і уві сні. Коли ви це читаєте, нервові клітини у ваших очах реагують на границі букв і передають інформацію від очей до мозку. (Для читачів шрифту Брайля нервові закінчення в пальцях відправляють подібну інформацію від шкіри через спинний мозок до головного мозку). Близько чверті вашого мозку приймає участь в обробці зорової інформації. Це більше, ніж будь-яке інше чуття. Як відбувається процес читання, так і багато інших функцій мозку – тема інтенсивного дослідження нейронауковців.

Фундаментальні принципи, які слід знати про мозок і нервову систему, найскладнішу живу структуру, відому у Всесвіті.

 ⚫️ Мозок – найскладніший орган тіла.

• У людському мозку близько сто мільярдів нейронів (100 000 000 000), і всі використовуються.
• Кожен нейрон спілкується з багатьма іншими нейронами, утворюючи зв’язки і обмінюючись інформацією.
• Правильне функціонування нервової системи включає скоординовану дію нейронів у багатьох частинах мозку.
• Нервова система впливає на і зазнає впливу від усіх інших систем організму (наприклад, серцево-судинної, ендокринної, травної й імунної системи).
• Складна людська нервова система еволюціонувала з простішої.
• У різних випадках цей складний орган може не правильно працювати, і це призводить до хвороб, які мають величезний соціальний та економічний вплив.

⚫️  Нейрони спілкуються за допомогою як електричних так і хімічних сигналів.

• Сенсорні стимули перетворюються в електричні сигнали.
• Потенціал дії – це електричний сигнал, що переносяться по нейронах.
• Синапси – це хімічні або електричні з’єднання, через які проходить електричний сигнал від нейронів до інших клітин.
• Електричні сигнали викликають скорочення м’язів і рухливість.
• Зміна активності синапса може підсилити або послабити його функцію.
• Зв’язки між нейронами посилюються або послаблюються в залежності від того, що робить людина, чи це фізичні вправи, чи вживання наркотиків, чи під дією стресу.
• Всі відчуття, думки і поведінка виникають в результаті поєднання сигналів між нейронами.

⚫️  Генетично визначені зв’язки є основою нервової системи.

• Нейронні зв’язки утворюються генетичними програмами під час ембріонального розвитку і змінюються в результаті взаємодії з внутрішнім та зовнішнім світом.
• Сенсорні зв’язки (зір, дотик, слух, нюх, смак) подають інформацію в нервову систему, в той час як моторні зв’язки передають інформацію м’язам і залозам.
• Найпростіші зв’язки в рефлексі, де сенсорний стимул безпосередньо викликає миттєву моторну реакцію.
• Складні реакції виникають тоді, коли мозок поєднує інформацію від багатьох нейронних зв’язків.
• Прості й складні взаємодії між нейронами відбуваються у часових масштабах від мілісекунд до декількох місяців.
• Мозок організований так, щоб розпізнавати чуття, викликати поведінку, зберігати й мати доступ до спогадів, які можуть тривати все життя.

⚫️  Життєвий досвід змінює нервову систему.

• Відмінності в генах і середовищі роблять мозок кожної тварини унікальним.
• Більшість нейронів формуються в ранньому розвитку і живуть впродовж усього життя.
• Деякі травми пошкоджують нервові клітини, але мозок часто відновлюється після таких пошкоджень, або стресу чи хвороби.
• Постійне тренування мозку фізичними та розумовими вправами допомагає підтримувати його структуру і функції — «зроби або згуби»
• Периферійні нейрони мають більшу здатність відрости після травми, ніж нейрони в головному чи спинному мозку.
• Загибель нейронів є природною частиною розвитку і старіння.
• Впродовж усього життя можуть народжуватись нові нейрони і це регулюється гормонами та досвідом.

⚫️  Інтелект виникає завдяки мисленню, плануванню і розв’язуванню проблем мозком.

• Мозок намагається зрозуміти світ через всю доступну інформацію, у тому числі чуття, емоції, інстинкти та накопичений досвід.
• Емоції виникають з ціннісних суджень, які робить наш мозок і проявляються у вигляді почуттів – базових, таких як любов і гнів, і більш складних, таких як співчуття та ненависть.
• Мозок вчиться з досвіду і прогнозує найкращих варіант як діяти у відповідь на теперішні чи майбутні виклики.
• Свідомість залежить від нормальної діяльності мозку.

⚫️  Мозок забезпечує можливість поширення знань завдяки мові.

• Мова набувається в ранньому розвитку та сприяє обміну інформацією і творчому мисленню.
• Комунікація можна створити та вирішити багато з найбільш актуальних проблем з якими стикається людство.

⚫️Мозок наділяє нас природною цікавістю зрозуміти як влаштований цей світ.

• Нервова система може досліджуватися на багатьох рівнях, починаючи від складної поведінки, такої як мова або навчання, до взаємодій між окремими молекулами.
• Дослідження можуть в кінцевому рахунку дати нам знання про розум, інтелект, уяву і свідомість.
• Цікавість приводить нас до несподіваних і дивовижних відкриттів, які можуть принести користь людству.

⚫️ Фундаментальні відкриття сприяють здоровому способу життя та лікуванню хвороб.

• Експерименти на тваринах відіграють центральну роль у розумінні людського мозку і допомагають запобігти захворюванням, знайти нові методи лікування та сприяють здоровому способу життя.
• Дослідження на людях – важливий останній крок перед тим, як нові методи лікування вводяться для запобігання або лікування захворювань.
• Дослідження в області нейронауки лягли в основу значного прогресу в лікуванні великої кількості захворювань.
• Пошук ліків від захворювань нервової системи – соціально необхідний.

Оригінал: http://www.brainfacts.org/about-neuroscience/core-concepts/ 

Що важливо знати про мозок для навчання та розвиток нових звичок?

Людський мозок налічує близько 90 мільярдів нейронів. Щоб порахувати нейронні зв’язки — синапси, ці мільярди треба множити ще на сотні тисяч, бо один нейрон утворює контакти з безліччю інших нейронів. Нова інформація записується у нових контактах, і це означає, що навчання фізично змінює наш мозок.

Як передається інформація від нейрона А до нейрона Б? Уявіть собі дядька, який перестрибує прірву між скелями. Синапс – це місце, де один нейрон контактує з іншим, і вони передають одне одному інформацію, яка нібито перестрибує через щілинку; відростки нейронів проростають одне до одного й утворюють нові контакти. Здатність нейронів створювати нові зв’язки називається нейропластичність.

Нейромедіатор —  хімічна речовина, задача якої —  перестрибувати з одного нейрона на інший і передавати інформацію далі нейронною мережею. Для нейронів, які лише час від часу між собою взаємодіють, електрична активність буде досить посередньою. Але якщо ті ж самі нейрони взаємодіятимуть регулярно, що й відбувається під час навчання (коли ми вивчаємо матеріал, ми повторюємо його не один, а кілька разів, звертаємось до нього, використовуємо), цей контакт між ними теж розвиватиметься. Що більше ви залучаєте одні й ті самі нейрони, то сильніші стають між ними контакти, ефективніше передавання інформації між ними.

Наш мозок дуже прожерливий. Підтримувати існування всіх набутих контактів – неефективно, особливо якщо ці контакти не використовуються. Ми залишаємо тільки ті гілки, які будуть давати плоди; неефективні або шкідливі для дерева – зрізаємо; так само чинить і мозок. Утім під час навчання процес втрачання старих синапсів можна компенсувати утворенням нових.

Мозок хоче вчитися і має певні потреби, задовольнивши які, ми зробимо навчання ефективнішим, можна впливати на процес нейрогенезу — формування нових нейронів.

Що впливає на нейрогенез?

• Зниження калорійності раціону.
• Навчання – створення нових синапсів.
• Фізичні вправи.
• Секс.
• Режим згідно з хронотипом — правильне комбінування навчання й відпочинку.
• Деякі продукти: лосось (будь-яка жирна риба), волоські горіхи та броколі.
• Сон (це для лінивих).

Рівень активації мозку

Це стан кори головного мозку, до якої надходять імпульси-збудники з сітчастого утвору (структури в стовбурі мозку). Що більше чуттєвих сигналів — то вищий рівень активації. Наше життя балансує між фазами глибокого сну і гіперзбудження, а для ефективного навчання потрібен помірний рівень активації. Щоб його збільшити, можна:

• увімкнути ритмічну музику. Мозок засвоює ритм і збільшує частоту генерації імпульсів = створіть собі плейлисти із різною частотою музики.
• використовувати кольори. Тепліші, яскравіші (червоний, жовтий, помаранчевий) — підвищують рівень активації, холодніші й темніші (зелений, синій) його знижують.
• зробити зарядку.
  
• обрати винагороду. Та сама морква, яка діє на всіх людей. Коли ми обіцяємо собі, наприклад, «ще трохи почитаю, і вип’ю кави» — це працює.
• зробити дихальні вправи. Щоб збільшити рівень активації, ми маємо дихати часто і глибоко; щоб зменшити — рідко і глибоко.
• пити зелений чай. Кофеїн активує увагу, теїн знижує рівень тривожності й збалансовує потужну дію кофеїну.

Джерело: http://archive.chytomo.com/master-class/yak-aktivuvati-mozok-i-posiliti-uvagu 

.

На фото – нейронні зв’язки і процес їх з’єднання між собою (під час навчання).

Тільки замисліться: наш характер, наші звички, наша особистість є всього лише набором стійких нейромереж, які ми в будь-яку мить можемо ослабити або зміцнити завдяки усвідомленому сприйняттю дійсності! Концентруючи увагу усвідомлено і вибірково на тому, чого ми хочемо досягти, ми створюємо нові нейронні мережі.

У своїй книзі «Еволюція нашого мозку, наука змінювати нашу свідомість» Джо Діспенза задає логічне запитання: якщо ми станемо за допомогою нашого мислення викликати в організмі певні негативні стани, то чи не стане в підсумку цей аномальний стан нормою? Діспенза провів спеціальний експеримент для підтвердження можливостей нашої свідомості.

Люди з однієї групи протягом години щодня натискали на пружинний механізм одним і тим же пальцем. Люди з іншої групи повинні були тільки уявляти, що натискають. В результаті пальці людей з першої групи зміцніли
на 30%, а з другої — на 22%. Такий вплив чисто уявної практики на фізичні параметри є результатом роботи нейронних мереж. Таким чином, Джо Діспенза довів, що для мозку і нейронів немає ніякої різниці між реальним і уявним досвідом. А отже, якщо ми приділяємо увагу негативним думкам, наш мозок сприймає їх як реальність і викликає відповідні зміни в тілі. Наприклад, хворобу, страх, депресію, сплеск агресії тощо.

Мозок та емоційний інтелект

Ще один висновок з досліджень Діспензи стосується наших емоцій. Стійкі нейронні мережі формують неусвідомлені патерни емоційної поведінки, тобто, схильність до тих чи інших форм емоційного реагування. У свою чергу, це призводить до повторюваного досвіду в житті.

Ми наступаємо на одні й ті самі граблі тільки тому, що не усвідомлюємо причини їхньої появи! А причина є простою — кожна емоція «відчувається» внаслідок викиду в тіло певного набору хімічних речовин (конкретної реакції)і наш організм просто стає в деякому роді «залежним» від цих хімічних сполук. Причина (тригер) – реакція (емоція). Усвідомивши цю залежність, як фізіологічну залежність від хімічних речовин, ми можемо позбутися її.

За великим рахунком, ви добровільно обираєте своє самопочуття. Найкраща порада для таких ситуацій — навчіться перемикати свою увагу на щось інше: природа, спорт, перегляд комедії… та що завгодно, здатне відвернути і перемкнути вас. Різке перефокусування уваги дозволить послабити і «згасити» дію гормонів, що відповідають за негативний стан. Ця здатність називається нейропластичністю, про яку згадували на самому початку статті.

І чим краще ви розвинете в собі цю якість, тим легше вам буде керувати своїми реакціями, що, в ланцюжку, спричинить величезну безліч змін у вашому сприйнятті зовнішнього світу і внутрішнього стану. Цей процес і називається еволюцією.

Отже, нові думки призводять до нового вибору, новий вибір веде до нової поведінки, нова поведінка веде до нового досвіду, новий досвід веде до нових емоцій, які, разом з новою інформацією з навколишнього світу, починають змінювати ваші гени епігенетично (тобто, вдруге). А потім ці нові емоції, в свою чергу, починають викликати нові думки і так ви розвиваєте самоповагу, впевненість в собі тощо. Таким чином, ми можемо вдосконалити себе і, відповідно, своє життя.

Ще раз:

нові думки ➡️ новий вибір ➡️ нова поведінка ➡️ новий досвід ➡️ нові емоції + нова інформація з навколишнього світу ➡️ змінюють гени. 

!!!

Ще кілька важливих тез про мозок, які надихнуть вас задуматись про свій сьогоднішній день:

📌Мозок реагує на кожну думку і не розуміє, де факт, а де фантазія. Саме тому люди, які надягають «рожеві окуляри», відчувають себе більш щасливими, а організм сприймає плацебо, як справжній фармацевтичний препарат.

📌Більше половини наших сьогоднішніх думок – це ті думки, які були вчора. Ось тому песимістам так складно змінити своє сприйняття світу. Потрібно буквально «прочистити» мозок і змусити його частіше реагувати на позитив.

📌Будь-які думки перетворюються в життєвий досвід. Скажімо, якщо ви мрієте про поїздку в Лондон, то всюди будете зустрічати нагадування про це місто. Це називається ратикулярною формацією. Тут і значимість планування – ради того, щоб ви зізнались собі в своїх мріях. Мозок заточить свій фокус, щоб вчасно розпізнавати для вас можливості досягнення своїх цілей. 

📌Мозок нічим не відрізняється від м’язів, його теж необхідно тренувати. Для мозку корисно навчання, фізкультура на свіжому повітрі, правильне харчування, міцний сон, подорожі в нові місця, заняття незнайомою новою діяльністю, ведення записів, танці .

📌Навіть, коли ми спимо, мозок продовжує старанно працювати. Він обробляє все те, що ми сприймали впродовж дня всіма органами чуттів. Уві сні його активність ще вища, ніж вдень.

📌Для введення в пам’ять нових спогадів мозку необхідно позбутися від старих. Добре, що ми самі можемо вирішити, що забувати, а що ні. Для цього потрібно просто частіше використовувати інформацію, яку ми хочемо зберегти: практикувати іноземну мову, проглядати фото і проживати моменти…

📌Будь-яка діяльність змушує мозок генерувати нові нейронні зв’язки. Якщо ми думаємо, що не в змозі добитися підвищення, то з часом ця думка тільки зміцниться в свідомості. А ось якщо замінити настанову на фразу «У мене все вийде», то мозок сам почне підкидати можливості для реалізації цієї мети.