Вдячність за те що вже зараз є – це основа для зміни фокусу із “мені стільки всього ще треба” на “я вже стільки всього безцінного маю”. Гоніння за матеріальними цінностями, порівняння “а як у сусіда” – це все те, що вибиває із колії, наганяє стрес і змушує відчувати дефіцит. в першу чергу – емоційний. 

А дорослі діти, які звикли заслуговувати любов або ж міряти її подарунками, матеріальними речима, по іншому не зафіксовано в свідомості як виражається любов і турбота, їм варто направити свій фокус уваги на все те, що вже є. Що на разі дає відчуття щастя. Щоб прийти до цього, можна штучно направляти увагу на “момент зараз”. З майбутнього “я хочу” в теперішнє “я маю”.

У нашому житті стає більше того, що ми наділяємо своєю увагою. Спробуйте кожен день знаходити хоча б пару приводів сказати життю спасибі.

Щастя приходить тихо. Стоїть і чекає, поки ми його помітимо. Впустіть! Світлана Уліцкая

Рівень щастя залежить від вміння бути вдячними за те, що маєте. Сильні емоції не можуть тривати довго. Тому й часто перепади або плавні переходи. Ми фізично, точніше фізіологічно не взмозі знаходитись в стані абсолютного щастя.Щастя, яке народжується із вдячності – воно тихе, близьке до задоволення та гармонії. Я наче повертась в свою ось.

Навичка помічати light – щастя або ж розвивати фото-спостереження: ловити і фіксувати всі органами чуттів момент. Це може бути птах цікавої розмальовки; чужі діти, що проявили щирість і невимушеність на сусідній лавці в парку; дивовижність неба – все, що надихає і заворожує. Якщо кожного дня підмічати такі моменти – рівень щастя росте. Людина стає свідомішою.

Щоденник вдячності навчає перетворювати неприємні моменти в приємні або допустимі. Тренує виводити уроки і виділяти справедливий зв’язок, який іноді стає зрозумілий через роки, а то й покоління (а ви себе картаєте зараз несправедливим “чому?”).

Варто зважати чи дякуємо ми собі – головній людині у всьому Всесвіті. Таку невдячність можна порівняти з обезцінюванням. Любов до себе заключається у вмінні бачити щастя в дрібницях. Будьте уважніші до себе.

Щоденник вдячності  реалізовує духовні цілі, триваліші, ніж наше життя. Ваш щоденник вдячності – це книга для своїх внуків, які зрозуміють краще що було для вас цінним.

З чого розпочати?

Якщо вам відгукнулось і хочете прокачати м’яз вдячності, 

 1). Заведіть красивенький блокнот, в якому захочеться писати. Також можна виділити другу половину свого щоденнику. Краще, щоб всі дні йшли один за одним, не розкидуйте по традеційному щоденнику.

2). Записуйте швидко, починаючи речення..

Дякую …. (кому) … (за що)….

Пишіть настільки швидко, на скільки відчуваєте. Потім непросто матеріалізувати в слова свої почуття.

3). Тримайте фокус на позитивному. На неприємностях і труднощах хочеться зависнути, щоб пожаліти себе. Дякуйте за досвід, що ви вже знаєете як не треба і як не хочете. То краще дякуйте, що ви вже знаєте як хочете і уточнюйте як саме.

4). Датуйте від руки і просто виписуйте за що вдячні, можна без нумерації, можна із символом, наприклад ☀️ Можете навіть поставити завтрашню дату і розпочати виписувати під нею те, за що відчуваєте вдячність по відношенні до завтрашнього дня. Завтра вам буде простіше розпочати практику, якщо вже під датою є запис.

5). Додайте більше подорожей чи нових місць (кафе / парки), замість звичних. Нові місця додають нових емоцій та об’єктів для спостереження і тренування фото уваги.

Відностесь до щоденнику вдячності, як до можливості дослідити свої цінності: кому ви вдячні? За що вдячні?

В рамках марафону #Selfchallenge учасники часто беруть вправу “дякую”, як емоційний щоденний критерій для практики впродовж 14 днів. Я ж рекомендую вам спробувати такий собі експеримент – повести щоденник вдячності впродовж місяця. Зміна фокусу – гарантована. 

Якщо не знаєте за що варто почати дякувати, почніть перелічувати все те, що у вас зараз є і ви звикли приймати це, як данність. ЦЕ може бути таким бажаним для когось іншого, а ви навіть не помітили.

Використовуйте соціальні мережі, як ваш щоденник спостережень, щасливих моментів.

За що я дякую?

  • Бога, Всесвіт і людство, що ряд історичних фактів сьогодні неможливі (перелічую що цінно для мене).
  • День за чудову погоду і сонце.
  • Розробників, що створили стільки платформ і додатків, які полегшують моє життя.
  • Батькам та долі за чудові гени, тіло.
  • Життю і ері за можливості розвивати свої здібності.

Чим більше конкретики (що саме / які саме здібності) – тим краще. Вже рідних, які живі чи за те, що вони поруч – ви самі захочете подякувати. І, можливо не лише в самому щоденнику.

Надихнулась діяльністю Армена Петросяна та Світлани Уліцкої.

.

Facebook Comments