Не всім пощастило з раннього дитинства знати “ким хочеш стати”.

Optimized-Dollarphotoclub_79620754-700x466Пам’ятаю, моя відповідь здебільшого була “вчитель” та “психолог”. Але не тому, що знала суть цих професій, а тому, що це були найбільш “цікаві” і поважні персони в оточенні сім’ї. І звичайно ж “завіса магічності” навколо психології вабила мене по-особливому. Ще з самої першої “перевірки перед школою” я полюбила нашого шкільного психолога за цікаві завдання і картинки у неї в кабінеті, тому часто навідувалась, щоб взяти чергове завдання і пізнати себе. Цю історію я згадала для себе лише на 2 курсі факультету психології, бо після 8 класу мама твердо вірила, що з мене вийде хороший перекладач і віддала в лінгвістичний ліцей-інтернет. За це я щиро вдячна їй, бо вивчила там 2 мови за 3 роки. І зараз це мені допомагає подорожувати, працювати і краще розуміти людей.

Але стаття про призначення, життєвий шлях і справу життя…

В дитинстві ми зазвичай відповідали на це важливе питання лише перелічуючи загальновідомі професії: ті, кого всі знають (лікар / медсестра, міліціонер і вчитель) Коли була популяризація наукового прогресу, відкриття космосу – відповідали “космонавт”. Не здивуюсь, якщо зараз діти здебільшого відповідають “військовий” або “поліцейський”. При чому, зверніть увагу, прив`язки до гендеру вже немає. IT-ішник, маркетолог,- те, що популярне і затребуване просто зараз.

Та ці відповіді рідко відповідають дійсності, коли ми підростаємо. Навіть якщо обрали “грошовиту професію” (ну і що, що не любиш, зате завжди гроші будуть), навіть знайшли чудову роботу, а задоволення – нуль. І мотивації прокидатись вранці, щоб піти на нелюбиму роботу – також нуль. В чому справа?

Ми не знаємо себе, свій потенціал. Ми не знаємо чого хочемо від життя.

А звідси випливає, що не знаємо чим варто займатись і як краще себе реалізувати.

Тільки уявіть собі таку теорію..

Ви народились з певним набором якостей, талантів, здібностей…і впродовж життя вони будуть розкриватись під впливом певних обставин: наприклад, ваші родичі, які часто тиснуть і дають мудрьоні поради. Наприклад, історичні події, в яких ви перебуваєте. Наприклад, сім’я і її  традиції, в яких ви зростали і формувались. Наприклад, стосунки і взаємовідносини з людьми: всі позитиви і труднощі – це теж формування вас, як особистості і розкриття певних якостей. Навіть кризи (психологічні та економічні) – це спосіб поглянути на себе ще раз, не по звичному сценарію, а з іншої сторони і, можливо, зайнятись саме тією справою, якою дано варто було.

Є одна наглядна історія про чоловіка, в якого три рази підряд рухнув бізнес. Він вважав себе класним бізнесменом і поважною людиною в місті. Костюмчик та інші іміджеві штуки завжди грали важливу роль для нього. Але його “чомусь партнери підставляли” і “час не на той продукт” постійно приходив. Лише після третього разу він наважився зайнятись тим, що завжди любив – вирощувати квіти. Можете собі уявити? Свої розкішні туфлі він проміняв на чоботи, а манікюр на рукавиці, щоб борсатись в землі і робити те, чого завжди соромився, але так любив, як хобі. І тепер йому немає рівних. Бо він знає про квіти все і робить справу з такою душею, що люди готові їхати на другий кінець міста, аби проконсультуватись у нього і купити квіти саме в нього. Можливо з тим бізнесом не складалось, щоб він міг нарешті своєю справою зайнятись?

Якраз “не охота йти на роботу / до свого магазину – це перша ознака, що ви даремно гаїте свій час. Не тому, що ви чогось не знаєте чи не вмієте. Коли займетесь справою, яку по-справжньому любите, то ваші вміння будуть розкриватись або швидко формуватись, очі горітимуть, щоб щось нове пізнати. Час зовсім помічати не будете, бо енергії буде стільки – аби від щастя не розірвало.

Як же знайти цю справу?

Потрібно згадати себе. Чому згадати? По мірі зростання і впливу на нас оточення (людей навколо, системи виховання в садочку, школі і реклами) ми часто сприймаємо нав’язані норми за свої бажання. Тиск на стільки сильний, що істинні бажання заміщуються прийнятими соціальними нормами: раніше було модно бути юристом і економістом, зараз іт-шником і працювати на фрілансі, при чому друге – це не професія, а формат діяльності.  Це теж важливо:

як Ви будете реалізовувати себе, здійснювати свою діяльність?

Через інтеренет. Якщо ви готуєте вебінари або відеокурси і навчаєте людей по всьому світу через coursera, то що ви вже не вчитель?

Якщо ви вмієте підбирати людям одяг і змінювати стиль, допомагаючи правильно робити покупки, то це не професія?

Якщо ви добре вивчили Закони і банківську систему, що можете проконсультувати куди і скільки вкладати або зберігати грошей, то що ви вже не економіст?

Словом, до чого я веду…

Шукаючи своє призначення, не обовяязково вішати ярлик відомої вам професії. Просто шукайте справу, яку ви любите робити, вмієте краще всього або у вас просто виходить це по особливому. Саме вид діяльності чи перелік задач, які можете вирішити для когось.  А в яку форму діяльності ви це завернете і якою професією обізвете – це вже другорядне. Тим паче, що часи змінюються і нові професії здебільшого включають кілька галузей. Або, як в ЄС – знання від 3-х мов (англійську, французьку і якусь свою рідну) для іноземця це лиш умова, а не перевага. Як безкоштовний wi-fi в кафе.

Хочу навести кілька дуже простих вправ, щоб ви могли “згадати себе”. Таких чимало в інтернеті і кожна схожа одна на одну, але суть проста: заглянути в себе і дати істинну відповідь, без оцінок, осуджень і обдумувань “а як же я це реалізую?”, “це було лише в дитинстві, я давно такого не роблю”, а “а що сусіди / родичі / мама скаже?”, “а навіщо тоді 5 років в університеті вчився?”, “це зараз не модно і нікому не потрібно”.. Просто відповідайте на запитання, пишіть список і постарайтесь відкинути соціально /культурно нав’язане. Лише ваші чесні відповіді собі!

Вправи для визначення своєї діяльності (“призначення”)

Ким би Ви стали і що робили б, якби в запасі було 5 життів?

Уявіть, що у вас є стільки життів, скільки ви хочете, як в супер-грі. Як ви проживаєте їх? Які професії виберете? У яких напрямках станете розвиватися? Чого досягнете? Кожне з цих життів містить те, що ви дуже любите і що потребуєте. І ви можете привнести це в своє теперішнє / нинішнє життя.

Спробуйте, як режисер уявити в деталях чітко один повноцінний день кожного із цих життів. Скажімо, коли ви прокидаєтесь (де?). Що робите потім? Як одягнені? На чому пересуваєтесь? Що їсте? З ким спілкуєтесь? Де буваєте впродовж дня і що саме робите? Що це за будівлі, яких людей в них зустрічаєте? Все до дрібниць. Дуже часто саме в цій вправі найбільше підказок знаходять для себе мої клієнти. Головне не поспішайте і  продумайте деталі. Якщо це робити тяжко і сюжет не складається – вірна ознака, що сюжет нав’язався з модного фільму. Краще прислухайтесь до своїх бажань. Чого вам завжди хотілося? Так у візуалізації ви вибудовуєте свою нову реальність, тому дозвольте собі помріяти, прожити і відчути.

“Продовжіть фразу”

Краще виконувати цю вправу під відео, щоб відразу записувати першу ж думку, що до вас прийшла:

“Ідеальний день”

Яким ви бачите свій ідеальний день? Включіть уяву і постарайтеся прожити кожну хвилину свого ідеального дня. Запишіть, що ви хочете бачити в своєму дні, що ви робите, які люди поруч. Описуйте свій день так, ніби у вас є абсолютна свобода вибору, необмежені кошти і всі сили та вміння, про які ви тільки мріяли. Це для того, щоб відпустити страхи, блоки, установки і побачити свої реальні бажання без них, нарешті “почути себе”.

У своїх відповідях ви знайдете чимало підказок і про вид діяльності, і сферу, і спосіб. Навіть якщо відповідь “ходив би цілий день спілкувався б і відпочивав” – шукайте  реалізацію себе в сфері роботи з людьми з вільним графіком роботи, де є люди, взаємодія з ними (від клієнтського сервісу до навчання).

 Яке воно –  ваше ідеальне оточення?

Середовище, яке створює переможців, майже завжди складається з переможців. Ваше оточення має допомагати вам стати тим, ким ви хочете бути. А не навпаки. Навколо вас багато обманщиків чи невезунчиків? Спробуй уявити,  яких людей ви хочете бачити навколо себе. Що це за люди? Чим вони займаються? Які їхні цілі та досягнення?

Які люди вас захоплюють, на кого б хотіли бути схожими? Ви можете перелічити конкретні імена або історичні постаті, вказати лише сферу (не всі вони мають бути з однієї конкретної). Що в них спільного? Ви хочете бути схожими на них по якій причині: їх знаменитості чи окремим вмінням, бо їх всі люблять чи вони особливі в своїй сфері? Проаналізуйте людей, яких ви вказали. А можливо, ви просто перелічили якості, які вам подобаються в людях? То подумайте в якій сфері діяльності найчастіше зустрічаються такі, де саме їх можна найчастіше зустріти?

Чим ви любили займатися в дитинстві?

Згадайте той час, коли батьки ще не впихали у вас установки: “малюванням на хліб не заробиш”, “танці – це несерйозно”, “музиканти завжди бідні”. Хоча, при сучасній популяризації теле-шоу навіть тут такі відмазки не спрацюють. Напишіть три свої найбільш захоплюючих заняття з дитинства.

Ця підказка допоможе вам  зрозуміти, в якому напрямку рухатися. Можливо, і зараз любите це робити, але чомусь, ця справа лише хобі. Покищо.

 ”А що, якщо?”

Продовжіть наступні фрази:

А що, якщо у вас буде достатньо фінансів на всі свої потреби та матеріальні бажання, чи тоді будете займатись весь день?

А що, якщо ви народилися б в іншій сім’ї, в іншій країні чи з іншими матеріальними можливостями, але з тими ж здібностями і талантами, що б ви робили впродовж дня?

А що, якщо всі ваші бажання здійснилися б і настав час для самої заповітної (на вашу думку неможливої в реальних обставинах) мрії. Що це було б?

Ця вправа показує, як мінімум, що всі обставини – це лише перевірка істинності вашого бажання. Бо якщо ви чогось прагнете, то обставини на шляху – це лише продумати свою діяльність краще і доступніше донести її користь до людей (будь-яка діяльність повинна приносити користь людям, інакше на неї не буде запит. Навіть якщо продукт (результат) Вашої діяльності – це підготовчий “матеріал” для іншого виду діяльності, але це також значить, що в ній є потреба. Якщо ж лишень концентруватись на обставинах, значить людина не прийняла відповідальність за себе і своє життя на себе (психологічно не зріла, не доросла, скільки б років не було) і живе в “позиції жертви”, оправдуючи обставинами свою бездіяльність.

“20 улюблених занять”

Які 20 занять ви із задоволенням робите зараз? Складіть список з 20 своїх найулюбленіших занять.

Так це займає трохи часу, але дає колосальні інсайти! Записуй все, навіть самі банальні – гуляти по вулиці, ходити в кіно, їсти смачну їжу чи готувати її. Окрім потреб, наприклад, – спати. Так пише той, хто не може виспатись. Коли ви поспите досхочу, то це заняття випаде із списку. Або ж зверніть увагу, що сфери із нічним графіком або сталим офісним з 8 до 17:00 можуть вам не підійти. А от їсти вишукану їжу – це не лишень про наїстись. Потім простежте закономірності, розбийте всі справи по групах і проаналізуйте.

Є чимало видів діяльності, де складно побачити кінцевий продукт / результат.

Скажімо, сфера ІТ – ви наче знаєте, що приклали свої зусилля до створення цього сайту, але яка саме доля роботи – ваша – тяжко визначити. Або консультування – наче зрозуміло, що ціль: задоволений клієнт, вирішено питання, але реалізація багато в чому залежить і від самого клієнта, консультант лише бачить задоволення / не задоволення на обличчі.

Такі діяльності через певний період часу викликають, як мінімум, незадоволеність із-за “невидимості” кінцевого корисного продукту, який можна потримати в руках, як роботу скульптора чи інженера. Тому надзвичайно важливо які б відповіді і види діяльностей ви для себе не написали, просто окремо виділіть користь цієї діяльності для людства: від “мистецтво, розвиток відчуття прекрасного” до “без цієї детальки / інструменту, авто не поїде і людина не буде відчувати себе комфортно / впевнено.

Ці вправи – це мінімальний крок на процесі вивчення себе. Лише знаючи себе і свої істинні бажання, ви починаєте реалізовувати найблагороднішу ціль в житті – розвиток свого потенціалу. Бо через саме ваш потенціал прийде користь в соціум, людству інакше б ви не народилися б з набором саме таких талантів і якостей.. 🙂

Часто фінансове питання постає ребром при виборі професій. По-перше, варто зпрогнозувати тенденції не на сьогоднішній день, а хоча б через 2-5 років – час здобуття освіти або освоєння 10 тисяч годин для статусу експерта. По-друге, віднесіться до кожної справи (надаєте продукт чи сервіс), як до ремесла. Коли не було грошей, то обмінювались тим, що вміли робити. Подумайте які сучасні затребувні задачі ви вмієте для когось вирішувати. Спробуйте виконати це безкоштовно хоча б триччі і отримати зворотній зв’язок. Познайомтесь із професією ще до того, як почнете її освоювати.

І кінцеве запитання-перевірка для тих, хто сумнівається продовжувати займатись тим, що робите зараз або ж змінити свою сферу. Адже ці всі вправи можна виконати і для перевірки, переконатись, що ви на своєму місці. Це запитання від мого товариша Данили Голоти, компанйона по філософським кавовим вечорам. І воно звучить так: “Що би ти робив, якби не робив те, що зараз робиш?”

Корисний матеріал? Поділіться з друзями:

Facebook Comments